У липні 2016 року минає 325 років від дня народження останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Івановича Калнишевського (1764-1775рр.). Він канонізований Українською православною церквою Київського патріархату в 2008 році.

Донедавна мало хто заявляв про духовну місію Петра Калнишевського для українського народу. Нині ми розуміємо, що таке Запорозька Січ, з якою розправилася Катерина 11, який неоціненний вклад уніс Петро Калнишевський в українську економіку. Він дбав про розвиток сільського господарства в Україні, сприяв розвитку торгівлі, займався освоєнням земель на Півдні України, зберіг вихід України до Чорного моря.

Нині існує Всеукраїнський благодійний фонд імені Петра Калнишевського, в селі Пустовойтівці Роменського району Сумської області споруджено пам’ятник Петру Калнишевському, відновлено Троїцьку церкву, зведену ще в 1725 році за його кошти, у Сумах діє клуб Петра Калнишевського. На Соловках, куди був засланий кошовий отаман, встановлено виготовлений на заводі «Мотор-Січ» пам’ятник.

Петро Калнишевський провів у Соловецькому казематі 25 років. Коли минуло 100 років від дня його народження Указом Олександра 1 від 2 квітня 1801 року було «даровано прощення» і право вибрати місце проживання за своїм бажанням. Але від волі він відмовився і залишився на Соловках. Помер 1803 року 31 жовтня у віці 112 років.

Про всі перипетії життя кошового отамана, арештанта Соловецького каземату Петра Калнишевського можна прочитати в журналі «Наука і суспільство» № 9/10 за 2015 рік, який щойно вийшов Кошовому отаманові присвячені майже всі статті номера.

Передплата на журнал вже розпочалася.