Саме про це пише автор книги, що вийшла нещодавно у видавництві «Знання України», президент Товариства «Знання» України, президент Національної академії педагогічних наук України, доктор філософських наук, академік НАН України, академік Національної академії педагогічних наук України Василь Григорович Кремень,  "Світ знання: людина, наука, освіта".

В анотації до книги зазначається, що «автор пропонує власну версію бачення проблеми сучасного існування та розвитку науки, знання, освіти і місця людини в їх просторі та сенсу її існування».

У короткому «Вступі» та «Висновках», чотирьох розділах В. Кремень, оцінюючи сучасний стан епохи, глобалізацію та трансформацію суспільного буття, говорить про виникнення соціуму нової якості, технократизацію суспільства та безпосередній її зв’язок із життям людини, необхідність переосмислення досягнень науки і визначення перспектив розвитку освіти. Автор наводить твердження, що «в індустріально розвинених країнах відбулася надзвичайно важлива соціальна подія: кількість кваліфікованих спеціалістів і менеджерів (білих комірців) почала перевищувати кількість індустріальних працівників», і що наступає постіндустріальне суспільство із зміною суспільної свідомості, коли соціум і політика розвиватимуться під впливом інформаційного фактора, насиченого публічними дискусійними впливами.

Нове постіндустріальне суспільство «зміцнює роль науки і знання як основної інституціональної цінності суспільства; роблячи процес прийняття рішень більш технічним, воно все більш безпосередньо залучає вчених або економістів у політичний процес; поглиблюючи наявні тенденції щодо бюрократизації інтелектуальної праці, воно викликає до життя набір обмежувачів традиційних визначень інтелектуальних інтересів і цінностей; створюючи і примножуючи технічну інтелігенцію, воно піднімає надзвичайно серйозне питання відношення технічного інтелекту до гуманітарного собрата». «Окрім того, могутність інформаційних технологій, що використовуються засобами масової інформації, настільки перекривлюють відповідні можливості індивіда, що фактично позбавляють його власних інформаційних основ. При цьому окрема людина втрачає основи не лише для критичної оцінки отриманих у засобах масової інформації повідомлень і знань, але й взагалі позбавляється можливості формувати структуру своїх знань та уявлень... Через небувалу інтенсифікацію інформаційних потоків контроль над ним передбачає контроль над складними високотехнологічними засобами обробки інформації. А оскільки такі засоби доступні далеко не всім, то це неминуче призводить до сваволі окремих соціальних і культурних груп у відборі інформації. У результаті індивіду не завжди вдається дійти до власних реальних основ оцінки тієї чи іншої ситуації».

Автор стверджує, що нові інформаційні технології перетворилися в один з найбільших сильних техногенних факторів, які постійно змінюють, перебудовують наше соціальне, культурне середовище, стають максимально самостійними.

Із цих беззаперечних факторів випливає й нова роль та значення освіти, її доступність завдяки широкому безкоштовному розповсюдженню мультимедійних навчальних курсів, зростанню популярності професійної самоосвіти без організованої участі навчальних закладів. Їх роль перехоплює Інтернет, відбувається процес інтернаціоналізації освіти. Викликом для освіти є поява технологій завантаження «програмного контенту» в мозок людини, що в багато разів збільшить її можливості, стане інструментом контролю над нею. «...інформація – накопичене знання – це лише початкова, примітивна форма інтелектуального обміну... раніше знання накопичувалися у малорухомих формах (книги, бібліотеки), які робили неможливим його швидке і масштабне перетворення. Тепер, - зазначає автор, - основні інформаційні ресурси людства можуть поповнюватися миттєво і є доступними кожному відвідувачу Мережі».

Крок за кроком автор розкриває сутність суспільства знань, настання якого є неминучим, його проекцію на людину, зміну інформаційно-технологічної форми спілкування із врахуванням стратегії цілераціональної дії, роль науки і знання з точки зору технократичного мислення, проблеми і перспективи освіти в антропологічному вимірі.

У книзі багато посилань на авторитетні джерела, тісний зв’язок із станом українського суспільства.

Видання розраховане на широкі читацькі кола – працівників освіти, філософів, викладачів, студентів й усіх, хто цікавиться найновішими досягненнями в інформаційній та гуманітарній сферах.

Презентація книги відбудеться в Товаристві «Знання» України.

Прес-служба Товариства «Знання» України

(Петро Швець, член Національної спілки журналістів України).

10.03.2016 р.