«Духовність. Шлях України»

На таку тему прочитав лекцію в лекторії Товариства «Знання» України «Трибуна вченого» доктор богослов’я, професор Віктор Веряскін. Це одна з тем циклу лекцій професора.

Вів лекцію голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань, доктор філософських наук , професор, заслужений діяч науки і техніки України Василь Кушерець.

Лектор зазначав, що духовність в Україні визначають християнські цінності, заповіді Божі, слідувати яким має кожен громадянин держави Україна – від державного службовця до простих людей.

Відповідаючи на запитання слухачів, Віктор Веряскін відзначав неоднозначне ставлення до різних релігійних течій, про те, що окремі релігійні діячі, зокрема московського патріархату, підтримують агресивну політику сусідньої держави. Він, зокрема, зазначив, що має місце змішування понять духовність і душевність, які аж ніяк не ідентичні і не можуть одне одного замінювати.

Україна зробила свій шлях і в духовному - християнському виборі і ним слідуватиме.

«Тарас Шевченко єднає народи»

Під таким девізом тривають в Україні різноманітні громадські акції.

У Товаристві «Знання» України відбулося засідання Комітету Міжнародного конкурсу-проекту «Шевченко єднає народи» під орудою голови цієї громадської організації народної артистки України Галини Яблонської, за участю голови правління Товариства «Знання» України, доктора філософських наук. професора, заслуженого діяча науки і техніки України, президента Університету сучасних знань Василя Кушерця, письменника Василя Неволова.

В інформації Галини Яблонської йшлося про значний резонанс міжнародного конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» у світі, в якому взяли участь декламатори творів Тараса Шевченка із багатьох країн. Слово Тараса звучало на різних мовах світу.

Значну допомогу в його організації та проведенні взяла учать значна кількість активістів, журналістів, митців, серед яких журнал «Справи сімейні», Наталя Гутянська, Тетяна Капустянська, Тетяна Яровинська, провідний актор Героїчного театру Михайло Орлюк та багато інших.

Особливо варто відзначити сприяння в організації конкурсу співробітників посольств Грузії, Таджикистану, Перу та інших держав. Найкращим читцем віршів Тараса Шевченка визнано Героя України Сергія Нігояна, який загинув на барикадах Майдану Гідності із шевченковими словами на вустах.

Всі конкурсанти відзначені грамотами і подяками міжнародного конкурсу.

Учасники засідання висловилися за внесення пропозицій про відновлення всеукраїнського щорічного конкурсу читців творів Тараса Шевченка, звернення до Міністерства культури про сприяння проведенню конкурсу, а також до різних фондів із проханням надати допомогу в його організації та відзначенні переможців і учасників.

Доба Трипільська

Лекцію «Українсько-трипільська доба» в лекторії Товариства «Знання» України «Трибуна українознавця» прочитав член Національної спілки письменників України, лауреат літературної премії імені Івана Франка Володимир Білінський. Це один із його чергових виступів з циклу лекцій з історії України. Він автор багатьох книг на цю тему. Зовсім недавно побачило світ тритомне видання книги про Україну-Русь.

Перед початком лекції учасники хору «Чумаки» виконали пісню на слова Івана Франка «Не пора...» та кілька чумацьких пісень. Переповнений зал відповів хористам гучними оплесками.

Вів захід голова правління Товариства «Знання» України, доктор філософських наук. професор, заслужений діяч науки і техніки України, президент Університету сучасних знань Василь Кушерець.

Лектор зупинився на низці актуальних питань історії України. Він особливо наголошував, що російська наука в роки царизму та й у радянські часи вичищали з української науки все, що стосувалося минулих історичних часів. Історія України трактувалася лише з Київської Русі. Доходило до прикрих фальсифікацій, підправляння рукописів , знищення всього, що свідчило про величезний відрізок в історії України – трипільну добу. Замочувалися відкриті й досліджені пам’ятки трипільської культури, .яка охоплює період від 5400 до однієї тисячі років до нашої ери.

В. Білінський навів багато аргументів і фактів про те, що трипільна культура існувала на обширній території сучасної України та окремих суміжних земель, всупереч твердженням, що вона була і на землях Московії. Тим часом жодних пам’яток про це не знайдено, тоді коли трипільці залишили відкритих археологами тисячі доказів.

Тому жодним чином не можна стверджувати, що територія України не була заселена ні в далеку давнину і в ближчі часи, а люди тут з‘явилися тільки у 5-тому столітті нашої ери.

Територія України, за словами автора і багатьма дослідженнями, була заселена ще за багато років до Трипілля, в періоди мізинської та інших культур, і навіть у час формування людської цивілізації.

Яскравим підтвердженням існування трипільської культури на території теперішньої України і її зв’язку з сучасним українським світом є традиція спорудження та облаштування українських сільських хат та багато іншого.

Трипільці не були ізольовані від світу. Є багато свідчень про їхні зв’язки з іншими народностями та державами. Українська наука не зупиняється. Дослідження історії Трипілля триває.

Володимир Білінський назвав немало прізвищ учених-ентузіастів і дослідників трипільського періоду України, зокрема, Вікентія Хвойку, Петрова, Бугая, Барана та багатьох інших. Їхню працю продовжують молоді вчені.

Прес-служба Товариства «Знання» України,

Петро Швець

23-28.09.2016 р.