Друк
Перегляди: 9858

Вже декілька років поспіль у грудні в Товаристві « Знання» України проходять Руденківські читання, на які збираються дослідники його творчості, ті, хто запроваджує його ідеї в життя, члени Наукового товариства імені Сергія Подолинського.

Читання, шо пройшли 14 грудня, присвячені темі «Микола Руденко про українську землю: природничі засади збагачення і безсмертя нації».

Микола Данилович Руденко – український патріот, організатор Гельсінської спілки, поет, громадський діяч, автор більше 30 книг, у яких він осмислює складні суспільно-політичні й економічні процеси радянського періоду, висловлює протест проти антилюдської системи. За свої погляди засуджений і відсидів 12 років у таборах, навіть не зважаючи, що воював в період вітчизняної війни, був поранений на фронті., мав нагороди.

Заслуги його перед Україною величезні. Його праці, зокрема такі як «Енергія прогресу» та інші , в яких він розкритикував учення К. Маркса, обґрунтував природне землеробство, енергію фотосинтезу, роль і значення Сонця в житті людей, актуальні і сьогодні. Він першим, незважаючи на закриту радянським режимом тему Голодомору, написав поему «Хрест», у якій викрив усю правду про знищення українців голодом..

Народився Микола Данилович 19 грудня 1920 року на Луганщині в наполовину шахтарській і наполовину селянській сім’ї. Батько був шахтарем, а мати – селянкою.

Голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань, член-кореспондент НАПН України, професор, доктор філософських наук, заслужений діяч науки і техніки України Василь Іванович Кушерець зазначив, що особистість Руденка – постать знакова, сакральна, пророча. В його творах сконцентровані особливі знання про природу Сонця, землю, що дана людям Творцем. Він мріяв про справедливе громадянське суспільство, засноване на природничих засадах. У Товаристві ім’я Миколи Руденка звучить часто. Плануються заходи до 100-річчя від дня його народження.

Вів засідання Наукового товариства імені Подолинського його голова професор Володимир Олександрович Шевчук.

На заході виступила дружина Миколи Даниловича Раїса Панасівна, якій довелося за підтримку поглядів чоловіка та власні переконання зазнати поневірянь у сталінських таборах. Вона привернула увагу присутніх до ще мало відомих праць М. Руденка, зачитала його вірші.

Один за одним брали слово учасники читань. Вони представляли різні регіони – Полтавський, Львівський, місто Київ та область, Дніпропетровщину та інші. Були спогади тих, кому довелося працювати з М. Руденком, аналізувати та вивчати його твори. Зазначалося, що вже видано й перевидано низку творів але ще не вся спадщина М. Руденка оцінена й оприлюднена.

Переважна більшість виступів була спрямована на розв’язання конкретних проблем, вирішення питань із запровадження природного землеробства. Про роботу Центру природного землеробства на Дніпропетровщині розповів Ігор Шпірко.

У виступах йшлося також про проблеми, що мають місце в українському бджолярсті, коли керівні органи ігнорують багато пропозицій фахівців, виробництво «чистого» насіння, не скрізь підтримують запровадження в навчальних закладах викладання дисциплі ьна основі розробок Миколи Руденка, затримується вирішення питання про створення в Україні Інституту фізичної економіки.

Доктор наук з Інституту аграрної економіки Ольга Ходаківська порушила низку надзвичайно актуальних питань, що стосуються впорядкування земельних відносин, зокрема про негативні наслідки практики передачі землі в оренду, готовності передавати землю в користування іноземцям.

Учасники читання одноголосно ухвалили Резолюцію, в якій відзначили цінність внеску Миколи Руденка у розвиток національної наукової школи фізичної економії, роль його концепції про гумусний шар планети, законів збереження і перетворення енергії, висловили рекомендації органам державної влади щодо включення інтелектуальних надбань мислителя в освітні процеси, запровадження розрахунків потенціалу України за критерієм оцінки земельних угідь, запропонували центральним і регіональним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування осягнути цінність національних надбань фізичної економії, заснованих на природничих засадах, і прискорити запровадження їх у життя.

Прес-служба правління Товариства «Знання» України

15.12.2017 р.