Підготовку до 200-річчя Тараса Шевченка Товариство почало ще до 2014 р. Із зустрічей із шевченкознавцями. Яка плеяда мудрих і патріотичних людей ніби заново відкривала нам Шевченка заглибленням у його життя і творчість! Пам'ятаю переповнений Зоряний зал Київського планетарію, де ми зустрічалися з академіком НАНУ Іваном Дзюбою і де йшлося і про його бачення Шевченка як генія, як ворога імперії, що спонукав дослідника створити книжку "Інтернаціоналізм чи русифікація?", за що автор в УРСР зазнав гонінь.

Не забуду, як на завершення тієї зустрічі екс-президент України Леонід Кучма, меценат творів Дзюби про Шевченка, в низькому поклоні подякував Герою України за його життєвий подвиг, яким той зробив те, що не могли вчинити інші. Незабутній діяч культури, колишній політв'язень, Герой України Євген Сверстюк яскраво висвітлив тему "вічності Шевченка", поділився думками про його пророчий дар, презентуючи в Товаристві свою книгу "Шевченко понад часом".

Панораму давнього "Шевченкового Петербурга" всебічно розкрив академік НАНУ Микола Жулинський. Він показав, як зерна українства проростали і в задубілій землі імперської реакції за сатрапа Миколи ІІ. Шевченко діяв обіруч із художником Іваном Сошенком, поетом Євгеном Гребінкою, Пантелеймоном Кулішем. Учений віддав належне діячам російської культури, таким, як Карл Брюллов, Олександр Герцен, Микола Чернишевський, Добролюбов і Некрасов, але без перебільшень їхньої ролі в долі Шевченка, як вважали раніше. З лекції академіка випливала мораль великої сили: коли українці дружні, а не розбратані, то вони і в найважчих умовах народжують таких геніїв, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка.

Відкривала нам "Український Петербург" шевченкознавець із Росії Тетяна Лебединська, з якою ми готували маршрути по Шевченківських місцях у РФ, не знаючи, що там готують уже окупацію Криму, агресію в Донбасі. Та під час зустрічей із росіянами зрозуміли, що агресивність Росії криється не стільки в її суспільному ладі, хоч би це був і соціалізм, з огляду на позитивний неімперський соціалізм в Європі, а саме в агресивності імперії, якій зійшло з рук загарбання і експлуатація найбільшої і найбагатшої у світі території, причому навіть без земель, що відійшли від РФ після розпаду СРСР.
А стільки нас, представників старшого покоління, у школі, ВНЗ, на Шевченкових святах зомбували тим, що Шевченко був переконаним атеїстом. Чинили це, вириваючи з контексту його постукування в двері Бога з приводу нещасної людської долі. Часто підкреслювали негативне його ставлення в Російській імперії до її церкви, яка була на службі не стільки в Бога, стільки в деспотичної монархії. Знайшли антитезу: проти імперської церкви — значить проти Бога. Та мовчали про те, що Шевченко жив із Біблією в казармі, вірив в Апостольську церкву, побивався, як пророк Іов, про долю свого народу, про що сам же і згадував. Про це говорив професор Київської духовної академії, мистецтвознавець Дмитро Степовик, презентуючи у нас свою книгу "Наслідуючи Христа: віруючий у Бога Тарас Шевченко".

Дуже цікавими були у нас зустрічі у Шевченкові дні з письменниками, особливо з Шевченківськими лауреатами. Читали свої твори, присвячені Шевченку, оповідали про своє розуміння Тараса Шевченка, вплив Шевченка на них такі відомі діячі культури, як Борис Олійник, Іван Драч, Любов Голота, Петро Перебийніс, Ярема Гоян. Шевченкове і своє слово до студентів Університету сучасних знань доносили просвітянин, професор Іван Ющук, поети Петро Осадчук, Анатолій Качан, Володимир Шовкошитний, Станіслав Шевченко, Олександр Бакуменко, Віктор Женченко, Ніна Гнатюк, Наталка Поклад, Владислав Бойко, Євген Гущин, публіцисти Михайло Сидоржевський і Вадим Пепа, гумористи Гриць Гайовий і Василь Довжик.

Шевченкова тема пронизує концертні програми Товариства у Зоряному залі Київського планетарію, де постійно виступає народний хор "Чумаки", яким керує Василь Триліс, а диригує Сергій Лакиза. Хор, чиє 25-річчя збіглося з Шевченковим ювілеєм, виконує "Заповіт", "Реве та стогне Дніпр широкий", інші пісні на слова Шевченка, його улюблені пісні, наприклад, "Забіліли сніги". З такими концертами у нас виступали відомий поет-пісняр Вадим Крищенко, народний артист України, композитор Мар'ян Гаденко. Важливо, що в морі російськомовної попси такі концерти зацікавлюють і молодь. Студентам нашого університету професор, народний артист України, Герой України Анатолій Паламаренко прочитав курс лекцій "Емоційна сила Шевченкового слова". Завідувач відділу виховання Наталя Василюк помітила, що після читань актором "Кобзаря" російськомовні юнки заговорили українською!

Глибше пізнали ми Тараса під час вшанування поета в його пам'ятних місцях. Наше відвідання Тарасової гори у Каневі разом із першим космонавтом незалежної України Леонідом Каденюком ознаменувалося врученням музею Тараса Шевченка "Кобзаря", що побував у Космосі і 255 разів облетів Землю, подарували книги про Шевченка, видані Товариством.

До відвідин Музею Заповіту Т. Г. Шевченка у Переяславі я, читаючи "Кобзар", не помітив, де були написані найбільш антиімперські вірші Поета, частину яких не публікували за царя і рідко в СРСР. А як виявляється, саме на місці Переяславської ради, яку Шевченко засуджував як уярмлення України. Саме тут, на Переяславщині, 1845 року він завершив збірку "Три літа", до якої ввійшов уперше написаний ним в Україні вірш "Розрита могила" — вибух обурення проти гніту України, плюндрування її пам'яті, де "москаль могили розриває", "не своє шукає". Саме тут створено "Кавказ" — поему такої антиколоніальної сили, якої не явив у Росії жоден поет за 100 літ війни на Кавказі. Це міг зробити тільки великий син соціально і національно поневоленого народу. Тут поет написав надзвичайний твір "І мертвим, і живим...", в якім побачив нащадків козаків як націю... Тут виболений був "Холодний яр" Шевченка з осудом кріпосництва. Зрештою, звідси і геніальний "Заповіт" та низка інших творів, що вперше побачили світ за кордоном у книзі "Новые стихотворения Пушкина и Шевченки" (Лепціг, 1859).

Шевченкова тема у "Знанні" панує на науково-практичних конференціях із гуманітарних питань, на семінарах, у лекціях циклу "Трибуна українознавця", під час обміну досвідом із зарубіжними просвітницькими організаціями. На зустрічі з гостями із КНР обговорювали переклади китайською мовою творів Тараса Шевченка.

Подієвим виданням Шевченкіани в Товаристві "Знання" став вихід книги Василя Кушерця, доктора філософських наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, голови правління Товариства "Завжди сучасний: Тарас Шевченко в просторі і часі", із супутніми брошурами: "Шевченко — проти імперії" та "Шевченко — проти сучасної імперії" (К., "Знання України", 2014, головний редактор шевченкознавець, професор Іван Ющук, редактор Петро Швець). Це твір філософа про сучасну інтерпретацію помислів, актуальність творчості Шевченка сьогодні. Через Шевченка можна краще зрозуміти душу українського народу, його справжню природу, адже жоден народ так не ототожнював себе, своєї долі зі своїм поетом, як роблять це українці. За випуск книги В. Кушерця "Завжди сучасний: Тарас Шевченко в просторі і часі" видавництво "Знання України" відзначено Дипломом V Київської міжнародної виставки книг "Книжкові контракти". Успішно відбулося кілька презентацій згаданих книжок Василя Кушерця, де у виступах високо оцінили твори такі діячі культури, як Іван Драч, Дмитро Степовик, Михайло Наєнко, а в рецензіях — Олег Гринів і Вадим Пепа.

Надовго запам'ятається "Шевченків фестиваль", проведений Товариством "Знання" України цього року, частина заходів якого відбулася спільно з НАПНУ, Всеукраїнським товариством "Просвіта" імені Тараса Шевченка, національним музеєм Тараса Шевченка в Києві й Канівським музеєм Тараса Шевченка. Заходи відвідували слухачі лекторіїв "Трибуна вченого", студенти Університету сучасних знань, директори загальноосвітніх шкіл м. Києва, учні шкіл, усі шанувальники Тараса Шевченка. З успіхом відбулася вистава юних артистів, шанувальників Кобзаря "Шевченко і ми", здійснена під керівництвом народної артистки України Галини Яблонської. Зацікавлено сприйняли в Планетарії презентацію уривків із майбутнього кінофільму про Тараса Шевченка під назвою "Толока" відомого українського кінорежисера Михайла Іллєнка. Численну аудиторію зібрала презентація фільму трилогії "Тарас Шевченко" ("Віра", "Поступ", "Воскресіння") кінорежисера, академіка Академії сучасного мистецтва Української академії наук Дмитра Ломачука, проведена у конференцзалі правлінням Товариства "Знання" разом із Всеукраїнським товариством "Просвіта" імені Тараса Шевченка.

У виставковому залі презентувалася унікальна виставка сучасних живописних картин, присвячених Тарасу Шевченку, з музеїв України. Не вперше великий інтерес, зокрема і ЗМІ, викликала унікальна виставка творів Шевченка і про Шевченка, пам'ятних знаків, присвячених Тарасу Шевченку, які десятки років збирав Євген Драп'ятий, заступник голови Федерації профспілок України, і яка дивом уціліла під час пожежі у Будинку профспілок. Шевченківському фестивалю була присвячена у Планетарії і виставка картин талановитого художника з Тернополя Олега Шупляка під назвою "Двовзори".

Учасники Шевченківського фестивалю залишили вдячні записи в Книзі відгуків: "Дуже добре, що Шевченка так люблять і славлять у "Знанні" (М. Старовійчук, м. Кіровоград), "Велика подяка школярам та хору "Чумаки" за можливість чути рідне слово, пісню нашу українську, повчальне слово Батька нашого Тараса" (Н.М. Павлюк). Дякують Товариству учні ЗОШ № 25 Оболонського району м. Києва, композитор Іван Сіряковський, педагог, психолог, біоенергетик Леся Чайка, сім'я Ратанських, Тетяна Барвінська....
Шевченкіана в лекторіях Товариства, його книжкових виданнях, журналах "Наука і суспільство" та "Трибуна" триватиме і 2015 року.

Василь ВАСИЛАШКО,
учений секретар правління Товариства "Знання" України