7 червня 1887 року народився видатний український вчений-геолог Федір Лисенко. Федір Лисенко вивчає гіпси, мергелі як сировину для цементної промисловості. 1931 року він розпочинає глибоке буріння в Ромнах, і як результат – відкриття великих запасів калійної солі. 1936 року під час буріння виявлено багаті нафтопрояви. Це була перша нафта в Радянській Україні і це була сенсація.
Закладена Лисенком свердловина з 9 по 23 червня 1937 року дала майже 2 тонни нафти. Так було відкрито нове нафтогазове Роменське родовище і цим доведена нафтогазоносність Дніпровсько-Донецької Западини., пізніше в її межах було відкрито низку великих родовищ нафти і газу і Дніпровсько-Донецька Западина стає однією з найвідоміших у Європі та світі нафтогазоносних провінцій.

Новоприбулий з Москви керівник Куцев присвоїв собі результати 10-літньої праці Федора Лисенка. Так професор Лисенко потрапив у тюрму. Де над ним знущалися слідчі, вибиваючи необхідні їм зізнання.
3 вересня 1937 року закрите судове засідання Києва присудило: «Лисенка Федора Остаповича до вищої міри покарання – розстрілу, з конфіскацією всього майна, що йому належить».
Після цього будь-яка згадка про вченого заборонялася. Його наукові праці було вилучено з бібліотек і знищено, дружину, Марію Дорофіївну, заарештовано і ув'язнено на 8 років у ГУлагу як дружину «ворога народу».
А саме він, Федір Лисенко, зробив велику справу, він першою свердловиною встановив нафтогазоносність Дніпровсько-Донецької западини, що зробило Україну в 60-х роках минулого століття основним нафтогазодобувним регіоном СРСР і вивело Україну на перше місце в Європі за видуботком нафти і газу.

Шендеровський Василь Андрійович,
доктор фізико-математичних наук,
професор, віце-президент
Українського фізичного товариства
та дійсний член Наукового товариства Шевченка;
Кушерець Василь Іванович,
доктор філософських наук,
професор, заслужений діяч науки
і техніки України,
голова правління Товариства «Знання» України