18 червня 1881 року народився видатний науковець, вчений-медик, автор першого українського фахового підручника оториноларингології Олександр Пучківський.
У 1926 році Олександр Пучківський організовує першу у Києві самостійну клініку отоларингології, яка стала експериментальною базою для наукових пошуків. Поле його діяльності: пластичні операції на вухах, носі; він розробляє методику хірургічного лікування при ураженні слухових кісток, гіпертрофії носових раковин; приділяє багато уваги тяжкій патології верхніх дихальних шляхів – склеромі.
У 1926 році Олександр Пучківський видає першу українську монографію про склерому.
Пише перший український підручник з ото ринології «Хвороби вуха, носа і горлянки»; 1930 року у співавторстві пише монографію «Склерома горішніх дихальних шляхів. Клініка, патологічна анатомія, бактеріологія та серологія». У 1931 році видає підручник українською мовою для студентів і лікарів «Хвороби органа слуху і верхніх дишних органів у дітей та підлітків», який і досі не втратив свого наукового значення.
Олександр Пучківський зазнав страшних репресій, був арештований на 10 років суворої ізоляції без права листування.
14 грудня 1937 року Олександр Пучківський був розстріляний.
Ім'я професора Олександра Пучківського було вилучено з історії «радянської медицини», з бібліотек вилучені його книги, зроблено все, щоби його ім'я було забуте назавжди.
Шендеровський Василь Андрійович,
доктор фізико-математичних наук,
професор, віце-президент
Українського фізичного товариства
та дійсний член Наукового товариства Шевченка;
Кушерець Василь Іванович,
доктор філософських наук,
професор, заслужений діяч науки
і техніки України,
голова правління Товариства «Знання» України
