25 червня 1886 року народився історик, академік АН УРСР, автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, ряду підручників з історії України Іван Крип'якевич.
Після закінчення університету, докторату – він учитель приватної гімназії з українською мовою викладання Українського товариства педагогічного в Рогатині (1909-1910 рр.), потім академічної гімназії у Львові (1912-1914 рр.).
Поганий зір захистив його від участі у Першій світовій війні. У жовтні 1918 року подорожує до Києва, щоб там отримати затвердження на в.о. професора недавно організованого Кам'янець-Подільського державного університету. Посаду через хворобу (тиф) Крип'якевич не зайняв.

Він багато читав. Особиста бібліотека його росла. В післявоєнні роки тематика писань Крип'якевича дуже поширюється. На першому плані – козаччина, держава Б.Хмельницького, дослідження минулого. Найвидатнішою працею стає «Історія України».
І. Крип'якевич поволі підбивав підсумки свого наукового шляху, будуючи ряд статей останнього десятиріччя так, немов це були духівниці, адресовані тим, хто прийде пізніше, які розумітимуть, як і навіщо треба писати справжню історію.
21 квітня 1967 року І.Крип'якевича не стало. На його могилі поставили скромного чорного хреста з написом на табличці «Іван Крип'якевич – історик України» та датами життя. Але комусь і чомусь цей напис не сподобався. Застосовували різні засоби залякування та шантажу. Хрест з написом через кілька місяців після смерті академіка зник з його могили. Але про Івана Крип'якевича треба писати як про історика України, бо саме ним він був ціле творче життя.

Шендеровський Василь Андрійович,
доктор фізико-математичних наук,
професор, віце-президент
Українського фізичного товариства
та дійсний член Наукового товариства Шевченка;
Кушерець Василь Іванович,
доктор філософських наук,
професор, заслужений діяч науки
і техніки України,
голова правління Товариства «Знання» України