1 жовтня 1835 року народився видатний географ, ботанік і флорист Остап Волощак.

Він був професором Львівської Політехніки, член НТШ, дослідником рослинності Галичини та одним із засновників студентського товариства «Січ у Відні».

Волощак навчався на юридичному факультеті Будапештського університету. Після його закінчення Остап Волощак отримує ступінь доктора права. Він переїздить до Відня, де займається адвокатською практикою.

1884 року Остапу Волощакові запропоновано посаду професора кафедри зоології та ботаніки при Львівській політехніці.

Вагомий внесок професор Волощак зробив у розвиток ботанічної географії, яка вивчає закаономірності поширення рослин. Йому вперше вдалося встановити, що ботаніко-географічна межа між флорою Східних та Західних Карпат проходить через Лупківський перевал. Ця концепція вченого була новою, і згодом її визнали у фітогеографії.

Свої наукові результати досліджень карпатської флорі вчений виклав у понад 50 наукових працях з ботаніки. Багато з них стали фундаментальними, як, наприклад, «Матеріали про флору Покуття», «Про рослинність Карпат між Лімницею та Опором», «Про границю західно- і східнокарпатської флори.»

Його наукові результати були належним чином поціновані: вченого обрано дійсним членом Віденської та Краківської Академій наук, а також дійсним членом Наукового товариства ім. Тараса Шевченка.

Помер Остап Волощак 10 червня 1918 року у Відні.

Шендеровський Василь Андрійович,

доктор фізико-математичних наук,

професор, віце-президент

Українського фізичного товариства

та дійсний член Наукового товариства Шевченка;

Кушерець Василь Іванович,

доктор філософських наук,

професор, заслужений діяч науки

і техніки України,

голова правління Товариства «Знання» України