Волкович Микола Маркіянович (08.12.1858, м. Городня, тепер Чернігівська обл. – 11.07.1928, м. Київ) – відомий хірург-новатор, засновник хірургічної школи, академік.

Народився на Чернігивщині. В 1882 р. закінчив медичний факультет Київського університету. 1888 р. захистив докторську дисертацію про риноскле рому, під час роботи над якою відкрив збудника риносклероми (паличка Волкови ча-Фраша). З 1903 р. – професор і керівник шпитальної, а з 1911 р. – факультетської хірургічної клініки університету. Засновник 1908 р. і беззмінний голова Київського хірургічного товариства.

Волкович плідно працював у галузі черевної хірургії: описав атрофію або атонію м'язів правої половини живота при хронічному апендициті (симптом Волковича), запропонував узвичаєний косий розріз у правій клубовій ділянці для проведення апендектомії (розріз Мак-Бернея – Волковича-Дьяконова). Великий внесок зробив у травматологію. Він винайшов шину для іммобіляції кінцівки при переломі переднього відділу таза (симптом Волковича), описав вимушену позу хворого при переломі відділу таза (симптом Волковича, або симптом «жаб'ячих лап»), пропагував принцип функціонального лікування переломів. Запропонував нову нову кістковопластичну операцію при туберкульозному ураженні гомілковостопного суглоба, операцію резекції колінного суглоба при гнійному або туберкульозному гоніті (резекція Волковича).

Шендеровський Василь Андрійович,

доктор фізико-математичних наук,

професор, віце-президент

Українського фізичного товариства

та дійсний член Наукового товариства Шевченка;

Кушерець Василь Іванович,

доктор філософських наук,

професор, заслужений діяч науки

і техніки України,

голова правління Товариства «Знання» України