Остап Стасів – видатний український кристалофізик, засновник і директор Інституту кристалофізики в Берліні, один із фундаторів міжнародного фізичного журналу «Physica Status Solidi».

Народився Остап Стасів на Галичині 1-го січня 1903 року у селі Борщовичках, недалеко від Львова. Навчався в Львівському політехнічному університеті, а згодом на фізичному факультеті Берлінського університету.

Після закінчення університету працює в Інституті фізики Гессенського університету під керівництвом Вальтера Боте., у 1929 році Остап Стасів здобуває вчений ступінь доктора філософії.

Але його цікавила понад усе фізика твердого тіла. З 1931 року працює співробітником фізичного інституту при Геттингенському університеті. Результатом наукових досліджень його лабораторії стало вироблення моделі центрів прихованого фотографічного зображення та механізмії їх утворення, а на практиці – до створення нових срібно галоїдних емульсій.

1947 року лабораторія Стасіва увійшла в структуру новозаснованої Німецької Академії наук і набула статусу Інституту досліджень твердого тіла. А через чотири роки професор Стасів засновує в Берліні Інститут кристалофізики Німецької Академії наук. За його участі тоді вперше в Східній Німеччині добули зріджений водень і гелій.

Помер Остап Стасів 19 лютого 1985 року. Похований в Альфельді, Німеччина.

Шендеровський Василь Андрійович,

доктор фізико-математичних наук,

професор, віце-президент

Українського фізичного товариства

та дійсний член Наукового товариства Шевченка;

Кушерець Василь Іванович,

доктор філософських наук,

професор, заслужений діяч науки

і техніки України,

голова правління Товариства «Знання» України