- Україна у світлі індентичності та глобалізації
- Нові елементи Таблиці Менделєєва
- Британські вчені виявили особливі гени у мешканців Сибіру
- Лікарі: заміжжя знижує ризик інфаркту
- Вчені спростували шкоду яєць для серця
- За роки незалежності кількість вчених в Україні скоротилася втричі
Україна у світлі індентичності та глобалізації
Перед Україною, її народом на весь зріст постає нині питання „Ким ми були?", „Ким ми є?" і „Ким ми прагнемо стати?". До речі, таке питання рано чи пізно виникає перед кожною країною у період національного самовизначення. Це стверджують автори наукового видання „Україна: ідентичність у добу глобалізації", досить відомі вчені, академіки і професори Василь Кремень і Василь Ткаченко.
Книга видана і розповсюджується Товариством „Знання" України.
Автори книги зазначають, що „Актуалізація проблеми ідентичності є, по-суті, зворотною стороною нестримного і неоднозначного процесу глобалізації, який, з одного боку, радикально вторгається у наше сьогодення, руйнуючи й підпорядковуючи собі традиційний спосіб життя, а з другого – спонукає і спрямовує його до відтворення наявних і породження нових резервів соціального існування людства. У цій дуальній опозиції – „глобалізація" та „ідентичність" – остання виступає як самоописання, самопрезентація по відношенню до зовнішнього світу, що передбачає оцінку і „себе" й „ інших". Відтак ми спостерігаємо своєрідний етнічний парадокс, коли національна ідентичність актуалізується самим процесом наростання світового глобалізаційного процесу або усупереч йому. У всіх сферах людського життя активізуються етнічні почуття; зростає роль національного чинника в соціально-політичних процесах; посилюється інтерес до традиційної культури".
Крок за кроком у восьми главах дослідники розкривають усі можливі аспекти означених ними проблем. Вони стверджують, що „На межі третього тисячоліття проблема національної ідентичності стала однією з найважливіших гуманітарних проблем. Суспільства, як і люди, намагаються зрозуміти й оцінити, яке місце вони посідають у сучасному світі, наскільки унікальний і неповторний пройдений ними шлях, врешті-решт – що їм випаде в майбутньому. Отож, не буде перебільшенням сприймати наш час як епоху ідентичності - пошуку уявлення про самоцінність людського життя у його співставленні з цивілізованими надбаннями, культурою та історією як минулих, так і нині сущих поколінь".
Автори книги роблять висновок, що „Врешті-решт динаміку суспільного поступку визначає потенціал напруги між набутим досвідом нації та горизонтом її устремлінь: чим менш осмисленим є досвід минулого, тим більш утопічними стають проекти на майбутнє. І навпаки – чим більший рівень самоусвідомлення власного досвіду, тим реалістичнішими при самовизначенні нації стають конкретні плани і завдання її модернізації".
Можливо, що саме відсутність потрібного рівня самоусвідомлення спричинилася до того, що за два десятиліття незалежності Україні не вдалося вийти хоча б на рівень ВВП 1990 року, не вдалося влитися в євроінтеграційні процеси.
Проте, резумують автори книги, в Україні не все так погано. У списку найкращих винаходів 2012 року українська команда посіла 7-е місце із 25 можливих. В листападі минулого року зареєстрований 100-тисячний патент на винахід, а це означає, що на один мільйон мешканців припадає понад 2 тисячі винаходів. В показнику „Глобального рейтингу інновацій - 2012" Україна опинилася в групі „новачків" разом з Китаєм та Індією. За підсумками 2011 року в рамках міжнародної системи РСТ Україна посіла 7 місце в ТОП-15 країн із середнім рівнем доходів за якістю заявок, поданих на здобуття патентів, а за динамікою кількості заявок на реєстрацію інновацій країна в 20-ці лідерів науково-технічного прогресу. З 1992 по 2012 рік в Україні зареєстровано 203 294 патенти. Все це свідчить про можливості України інтегруватися в світовий ринковий і фінансовий простір.
Дослідники повідомляють, що сталися певні зрушення і в площині самоідентичності „Ким ми були?". Йдеться, зокрема, про прем'єрний показ науково-популярного фільму "ДНК – портрет нації", що показаний на телеканалі „Україна". В результаті співпраці зарубіжних і українських вчених в Україні відпрацьована методика визначення „генома нації" на основі аналізу ДНК, за допомогою якої можна зазирнути в родословну кожної людини на 10 а то й 30 тисяч років і віднайти її антропогенні корені, вибудовано гіпотези для подальшої наукової дискусії. Вже доведено, що свій вклад в генофон сучасних українців внесли – й трипільці з кельтами, й угро-фіни з варягами, й скіфи з арабами, що українці є нащадками автохтонного населення, яке має довгу тисячолітню історію на своїй землі, так само як й інші народи – на своїй.
Базуючись на численних дослідженнях та висновках багатьох зарубіжних та українських вчених, автори дискутують з приводу окремих напрямів формування сучасної світосистеми та місця у ній України, до того ж в історичному вимірі. Автори пишуть: „Логічно назріває питання про місцезнаходження України в ієрархії світу, тим більше про перспективи входження до „великої двадцятки". Тут, як мовиться, більше проблем, ніж якихось конкретних передбачень. Наприклад, який інвестор із G-20 зацікавиться проектами в державі Україна, яка посідає 134-те місце у світі за рейтингом корупції, 121-те – за рейтингом економічної свободи і 145-те – за сприятливістю умов для ведення підприємницької діяльності? В усіх цих низьких рейтингів є одна системна причина – неефективність ланок державного апарату. Звідси напрошується висновок: державу слід розбудовувати, з притаманними їй ієрархією, субординацією, системами управління, обліку та контролю, чітким визначенням функціональних обов'язків, прав, повноважень і відповідальності. Без вирішення цих проблем ставити питання про здатність однієї держави самотужки і в досить короткий термін подолати економічний розрив хвалених „стадій росту" і наздогнати „велику двадцятку" було б дуже проблематично".
Незважаючи на значний обсяг наукового дослідження такої важливої для України теми як входження держави у світову систему та збереження її як самобутньої та осучасненої країни (більше 400 сторінок), книга читається легко, зачіпає за живе навіть не досить підготовленого читача, спонукає замислитися про своє власне місце та роль в державотвотворенні, особисту відповідальність за невтручання в процес формування нового суспільства, в якому роль кожної людини є визначальною.
Досить оприлюднити окремі глави книги, щоб зрозуміти повноту та широчінь наукових спостережень авторів, їхню стурбованість сучасним станом суспільства, його можливостями зробити життя всіх людей кращим і заможнішим без втрати історичного національного коріння, самоутвердитися та прогресувати: „Україна: в турбулентному потоці глобалізації", „Ідентичність: приреченість та корпоративізм?", „Європа: реквієм по мультикультуралізму", „Страсті по ідентичності: європейські та євразійські виміри", „Фундаменталізм: „політичні богослужіння", „Толерантність: „Навчитися жити разом" та ін.
Безперечно, що книга Василя Кременя і Василя Ткаченка „Україна: ідентичність у добу глобалізації", насичена безліччю відвертих аргументованих висновків, конкретних побажань і рекомендацій до дії, є помітним вкладом у наукове осмислення сучасного стану України, взірцем для більш детальних досліджень багатьох конкретних актуальних проблем.
Нові елементи Таблиці Менделєєва
Японські вчені, за повідомленням Lenta.ru, з Державного інституту природничих наук „Рікен" готуються систезувати 119-й і 120-й елементи Таблиці Менделєєва. Передбачається це здійснити в процесі з'єднання ядра 23-го елемента ванадію і 96-го елемента кюрію. Для одержання 120-го елемента потрібні будуть ядра кюрію і 24-го елементу – хрому.
Для того аби провести експеримент, вчені використають у своїй роботі прискорювач частинок і модернізований спеціально для цього газорозрядний іонний сепаратор.
Дату проведення експерименту вчені не уточнили.
Раніше японським вченим удалося синтезувати 113-ий елемент Таблиці Менделєєва, який вперше синтезували вчені з Росії та США. Проте це відкриття не було визнане Міжнародною спілкою теоретичної та прикладної хімії. Для його визнання вченим доведеться повторити реакцію в незалежній лабораторії і довести його ефективність. Це допоможе їм систезувати 119 і 120 елементи.
Визнання відкриття 115-го, 117-го і 118-го елементів домагаються і російські вчені. Можливо, українські вчені готові допомогти?
Британські вчені виявили особливі гени у мешканців Сибіру
Учені Кембриджського університету виявили у представників корінних народів Сибіру позитивний відбір варіантів генів, пов'язаних з виживанням в умовах холоду.
Під час дослідження, про результати якого вчені розповіли на антропологічній конференції, генетики взяли зразки ДНК у двох сотень представників 10 корінних сибірських етносів. Учені провели складний аналіз розподілу варіантів генів з метою виявлення тих з них, які стали об'єктом позитивного відбору за час існування людини у Сибіру.
Ученим удалося виявити три гени, деякі варіанти яких вибірково представлені у сибіряків: UCP1, ENPP7 і PRKG1. Перший з генів раніше вже був виявлений під час дослідження генетичних особливостей телеутів. Білок, що кодується цим геном (його інколи називають термогенін, він вибірково експресується у бурому жирі), змушує мітохондрії виробляти тепло, замість того, щоб використовувати хімічну енергію на синтез АТФ. Ген ENPP7 пов'язаний з метаболізмом жирів і, за гіпотезою авторів, допомагає жителям півночі справлятися з жирною тваринною їжею. Ген PRKG1 пов'язаний з механізмом скорочення гладкої мускулатури, робота якої дуже важлива для терморегуляції.
Розподіл алелей виявився різним у південних і північних народів Сибіру. Так, один з варіантів гена UCP1 переважно відбирався у представників першої групи, гена PRKG1- другої.
Дослідження генетичних особливостей різних етносів має важливе значення відтворення історичної картини антропогенезу. Більшість генетичних особливостей окремих груп мають випадковий характер, проте це не завжди так. Наприклад, нещодавно генетикам вдалося виявити у геномі тибетців пристосування до високогірних умов життя. Дія ж природного відбору на людину (і відповідна можливість існування пристосовницьких генетичних особливостей) була неодноразово підтверджена навіть для відносно нещодавнього часу.
За матерiалами Lenta.ru , 23 січня 2013 р.(розділ „Наука).
Лікарі: заміжжя знижує ризик інфаркту
Фінські дослідники дійшли висновку: для одружених жінок ризик інфаркту є меншим, а шанси вижити, якщо він усе ж станеться, – вищими, аніж у незаміжніх та розлучених пацієнток.
Досі результати більшості досліджень вказували на позитивний вплив шлюбу на здоров'я чоловіків, тепер учені кажуть, що жінкам середнього віку заміжжя теж іде на користь.
Про це пише The Daily Mail із посиланням на European Journal of Preventive Cardiology.
На думку науковців, це можна пояснити тим, що подружжя можуть вести здоровіший спосіб життя, мати більше соціальної підтримки та бути заможнішими за одинаків та одиначок. Неодружені люди частіше страждають від депресії, яка ускладнює одужання після інфарктів. Протягом 2 років дослідники збирали дані щодо гострих випадків гострого коронарного синдрому (ACS) та інфарктів у чоловіків та жінок, що мешкали в різних районах Фінляндії. Учені переконалися, що серед пацієнтів було значно більше неодружених чоловіків та жінок, аніж одружених.
За показниками смертності в 28-денний період після інфаркту дружин померло 20%, розлучених жінок – 32%, жінок 35-64 років, які ніколи не була заміжні,– 43%. Для чоловіків цієї ж вікової групи рівень смертності одружених становив 26%, 42% - для розлучених та 51% - для затятих холостяків.
"Особливо коли йдеться про чоловіків та жінок середнього віку, перебування в шлюбі чи спільне проживання пов'язане з суттєво кращим прогнозом як на період до госпіталізації, так і після прибуття до лікарні", - говорить керівник дослідження, представниця лікарні Університету Турку доктор Айно Ламмінтауста. „Навіть те, що поряд є той, хто, як станеться лихо, зможе підняти тривогу та викликати лікарів - дуже важливо", зазначає дослідниця.
Вчені спростували шкоду яєць для серця
Кажуть, що вживання яєць може погіршити стан серцево-судинної системи через холестерин, яким насичений курячий білок. Проте вчені дійшли висновку , що яйця, навпаки, спроможні допомогти серцю, захистити від можливості інсульту та інфаркту.
Декілька досліджень, проведених в період між 1996 і 2012 роками, дозволяють ученим об'єктивно оцінити зв'язок між яєчною дієтою та ризиком серцево-судинних захворювань. Раніше вважалося, що холестерин, який є у жовтку яєць, сприяє утворенню в крові жирових бляшок, які підвищують вірогідність серцевого нападу або інсульту, особливо у людей похилого віку, що далеко не так.
Протягом декількох років добровольці, які брали участь у дослідженнях, записували в харчовий щоденник кількість з'їдених яєць і регулярно проходили діагностику та огляди на предмет наявності серцево-судинних недуг. Виявилося, що помірне вживання цього продукту не спричиняє шкоди серцю і судинам. Більше того, вияснилося, що ті люди, які з'їдали майже одне яйце в день, мали нижчий ризик розвитку шкідливого виду інсульту – геморрагічного. В кожному курячому яйці в оптимальних пропорціях є необхідні для життєдіяльності організму поживні речовини та амінокислоти, при тому - яйця малокалорійні. Ще одна незамінна користь яєць полягає в тому, що це потужний енергетичний продукт. Багато лікарів вважають, що вони мають бути в раціоні як обов'язкове харчування не менше 2-3 разів у тиждень.
За матеріалами випуску від 24.01.2013 р. „Новинни Медицини і Здоров'я" від NewsProekt.Ru. Substribe.
За роки незалежності кількість вчених в Україні скоротилася втричі
Про це повідомив щотижневик ZN.UA.
Із 1991 року чисельність учених-дослідників в Україні скоротилася у три рази і зараз у наукових організаціях державного, підприємницького та загальноосвітнього секторів наук працює 135 тисяч або 0,7 % зайнятого населення країни, з яких 70 тисяч – дослідники (16 тисяч кандидатів наук, 4 тисячі докторів наук і 50 тисяч виконавців наукових і науково-технічних праць без наукового ступеня).
У сусідніх країнах скорочення наукових працівників протягом останніх десятиріч було значно меншим, ніж в Україні, і сьогодні чисельність співробітників наукових організацій в Росії і Білорусі складає 1,7 % і 1,3 % від зайнятого населення.
Повідомляється, що в 2011 році в Україні ВВП у фактичних цінах склало один трильйон 316,6 млрд грн, з яких обсяг фінансування витрат на виконання наукових і науково-технічних робіт за рахунок державного бюджету – 3860 млн. грн (0,29 % ВВП).
„Зеркало недели" повідомило, що 0,29 % фінансування наукової сфери в Україні в 2-3 рази менше, ніж в Росії і Білорусі, де відповідно 0,57% і 0,76 % ВВП.
0,26 % ВВП – це у шість разів менше, ніж передбачено Законом України „Про наукову і науково-технічну діяльність", у відповідності з яким „держава забезпечує бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності (крім витрат на оборону) у розмірі не менше 1,7 % валового внутрішнього продукту України".
