• Інститут мікробіології імені Д.К. Заболотного – для сільського господарства, медицини, промисловості
• Росіяни втрачають інтерес до науки
• Дієта проти старіння організму
• Чи в усьому винні вільні радикали?
• Процес старіння можливо попередити за рахунок зниження калорійності їжі.
• Що пропонують вчені від старіння?
• Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України: основні теорії старіння

Інститут мікробіології імені Д.К. Заболотного – для сільського господарства, медицини, промисловості

У відомому в країні інституті Національної академії наук України розроблена низка препаратів для застосовування в сільськогосподарському виробництві для боротьби зі шкідниками, підвищення врожайності рослин, зокрема, таких, як гауксин, азорган, субалін, вірекси, літосин, ендоспорин та інші.
Для медицини пропонуються біоспорин, субалін, батумін, цербіден, бета-каротин, каферол.
Для промисловості, зокрема харчової, прислужаться закваски „Стрептосан", „Геросан", лактогеровіт, створені також кампан, ендосан, „Епаа", клей біолат та ін.
Повна інформація про препарати вміщена на сайті „Інститут мікробіології ім. Д. К. Заболотного НАН України" в рубриці „Біотехнологічні розробки".

Росіяни втрачають інтерес до науки

За даними Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД) наукою сьогодні цікавляться набагато менше, ніж раніше. Найпопулярніші галузі знань – медицина і техніка.
ВЦВГД оприлюднив нещодавно дані про те, чи цікавляться росіяни наукою, які відкриття їм найбільш цікаві, які вчені – найбільш відомі.
За останні шість років інтерес до науково-технічних відкриттів у жителів країни значно знизився (з 68% в 2007 році до 47% в 2013 році). Одночасно збільшилася кількість тих, кого нові досягнення в науці і техніці не хвилюють (28% - шість років тому проти 49 % у цьому році). Науковими та технічними досягненнями найчастіше цікавляться чоловіки (54%), активні користувачі Інтернету (57%), забезпечені та високоосвічені (по 53%). Індеферентними до науки виявилися жінки (54%), малоосвічені (67%), малозабезпечені (54%) і ті, хто не користується Інтернетом (57%).
Серед галузей науки, які найбільше цікавлять росіян, - медицина (25%), технічні досягнення (19%), астрономія і вивчення космосу (16%). В другому ешелоні наукових інтересів нанотехнології і автомобілебудування (по 7%), фізика і біологія (по 6%), Інтернет-технології та електроніка (по 5%), історія (4%), хімія та військові розробки (по 3%). Найменшою увагою респондентов користуються науки про сільське господарство, архітектуру, будівництво і транспорт (по 1%).
Цікаво, що серед відвідувачів порталу, згідно з проведеним на початку року опитуванням, позиції розподілилися по-іншому.
Найбільший інтерес виявлено до астрономії та космології (17,6%), на другому місці біологічні науки (15%) і в трійці лідерів – фізика (14%).
Найбільш відомими російськими вченими сучасності виявилися Жорес Алферов (5-8%) і Сергій Капіца (3-6%), в 2007 і 2013 роках, відповідно. Третє місце поділили Андрій Сахаров і Григорій Перельман (по 2%). Серед популярних діячів науки були названі Сергій Корольов, Леонід Рошаль, Святослав Федоров і вперше до списку потрапив Анатолій Вассерман (1%).
Однак, за даними недавнього другого опитування, престиж професії вченого зростає. Сьогодні роботу в науковій галузі росіяни вбачають вже трохи престижнішою, аніж у 1999 році (48%). В цьому більш переконана молодь (55%), люди старшого віку (48%), із середньою спеціальною освітою (51%) і високоосвічені (49%).
Лише 16 % опитаних не схвалили б рішення своїх дітей або внуків спробувати себе на науковій ниві, і чим більше освічений респондент, тим частіше він підтримує рішення молодих членів сім'ї стати вченими. Серед людей з неповною середньою освітою хотіли б бачити своїх дітей вченими 74 % опитаних, з вищою освітою – вже 78 %. Найбільш позитивно можливість наукової кар'єри для своїх дітей сприймають державні службовці (88%), домогосподарки (84%) і військовослужбовці (82%). Найменш привабливою ця ідея є для бізнесменів (26%) і студентів (18%).
А користувачі соціальних мереж схиляються до негативної оцінки наукової діяльності, За даними моніторингу соціальних медіа, проведеного агентством „Соціальні мережі", більшість блоггерів (72%) негативно оцінюють стан російської науки. Позитивні оцінки дають 10 %, нейтральні – 18 %.
Стан науки і становище вчених – одне з найбільш обговорюваних питань у соціальних медіа в рамках даної теми (21%). Найбільшу увагу блоггери приділяють такому аспекту як політика держави в цій галузі (42%). Крім того, користувачі обговорюють проблеми недійсності вчених ступенів (20%), кваліфікації вчених взагалі (13%), відпливу вчених за кордон (12%) і престижності праці в науковій сфері (4%).
(Джерело: http://subscribe.ru//archive/home.health.doctor24/201302/14123038.html)

Ще раз про старіння

Дієта проти старіння організму
Старіння - складний процес, обумовлений багатьма факторами, кожен із яких вносить свій вклад у зношення організму. Проте досягнення сучасної біомедицини дозволяють сподіватися на сповільнення процесів, що призводять до старіння.
Для чого вивчати старіння? Невже для того, щоб просто збільшити тривалість життя, допомогти, наприклад, столітній людині прожити до 250 років?
Зовсім ні, і це – хибна думка, стверджують учені-біогеронтологи. Головне їх завдання – подарувати людям здорове життя, щоб у 60-річної людини, яка схильна до хвороби Альцгеймера, можна було попередити її розвиток, щоб вона щасливо прожила до 80 років і змогла в цьому поважному віці пізнавати своїх внуків.
Багато вчених усього світу вивчають гени старіння, і з допомогою генетичних механізмів намагаються віднайти способи боротьби з деменцією (набутим слабоумством), онкологічними захворюваннями, серцево-судинними та іншими „хворобами старіння", які часом "ламають" життя і в молодому віці.

Чи в усьому винні вільні радикали?

Сучасні вчені на боці так званої теорії молекулярних механізмів старіння, яка припускає, що руйнування організму розпочинається на рівні клітин, за участі вільних радикалів.
Вільні радикали утворюються в процесі дихання, в результаті окислення хімічних речовин, коли звільняється енергія, необхідна для роботи клітин. Проте процес вироблення енергії задіяний із побічним ефектом – утворенням енергії в клітинах вільних радикалів або оксидантів. Коли їх кількість стає більшою за норму, вони руйнують все, з чим взаємодіють: молекули, клітини, ламають ДНК. Науково доведено, що вільні радикали мають відношення до розвитку таких хвороб, як рак, атеросклероз, інфаркт, інсульт, ішемія, захворювання нервової та імунної систем, захворювання шкіри, вікові зміни очей (катаракта) та ін.
Вироблений у ході еволюції антиоксидантний механізм захисту дозволяє організму справлятися з „розлютованими" вільними радикалами. Але, коли їх рівень збільшується, виникає потреба в додаткових антиоксидантах. Наприклад, курцям потрібно утричі більше вітаміну С, ніж некурцям, щоб підтримувати потрібний рівень антиоксидантів у крові.

Процес старіння можливо попередити за рахунок зниження калорійності їжі.

Дослідження підтвердили, що ссавці – миші, пацюки, собаки – на суворій дієті живуть на третину-половину довше своїх побратимів – ненажер. Калорії – це вороги молодості, тому що перетворення їх в енергію вимагає кисню, а це створює нові вільні радикали. З віком відновлювальні процеси організму зношуються. І ми його „добиваємо", прискорюючи наступ біологічної старості.
Людина повинна захищати організм від шкідливих звичок впливу: радіації, токсичних речовин, прийому алкоголю, від промислових токсинів, попереджувати і лікувати хвороби, уникати екстремальних температурних впливів, різких порушень в харчуванні.

Що пропонують вчені від старіння?

Згідно з теорією біолога Мечникова, який жив на рубежі 19 і 20 віків, основною причиною старіння є отруєння організму продуктами гнильних розпадів їжі, що відбувається в кишківнику за участю шкідливих мікроорганізмів. Як ліки від старіння Мечников запропонував молочні бактерії. За його теорією, два стакани кефіру в день здатні нормалізувати переварювання їжі і навіть продовжити життя на років тридцять.
Відомий вчений Павлов закликав берегти нерви. За його теорією, інтенсивність старіння визначається станом нервової системи. Збереження нервових клітин – одна із запорук довголіття.
(Джерело: http://digest.subscribe.ru/health - Дайджест кращих матеріалів Subscribe.ru, тема «Здоровье. Диеты»)

Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України: основні теорії старіння

Інститут геронтології, що розташований в Києві, відомий своїми науковими дослідженнями далеко за межами України. В ньому працює немало вчених, які вносять значний вклад в науку про старіння.
В цьому науковому закладі досліджуються майже всі відомі молекулярно-генетичні теорії старіння, зокрема: молекулярно-генетична, тіломірна, елеваційна (онтогенетична), адаптивно-регуляторна. Розглядаються також такі стохастичні (вірогідні) теорії: вільних радикалів, „старіння – це помилка", атоптозу (самовбивства) клітин.
У галузі фундаментальних досліджень найбільш значимі результати отримані при вивченні нейрогуморальних, мембранних, імунних, генних механізмів старіння. Створені нові уявлення про роль клітинних, молекулярних та мембранних елементів, про взаємозв'язок процесу старіння з розвитком вікової патології. Створені і впроваджені в промисловий випуск нові геріатричні препарати. Розроблені принципово нові підходи до експериментального подовження життя.

Основні розробки, спрямовані на практику охорони здоров'я, були здійснені при дослідженні механізмів розвитку артеріальної гіпертензії та її лікування, ішемічної хвороби серця та мозку, оптимізації терапії цих захворювань, а також паркінсонізму, остеопорозу та остеохондрозу, в розробці методів реабілітації хворих після інсульту. Визначені клініко-фізіологічні характеристики синдрому прискореного старіння. Створені нові комплексні геріатричні фармакологічні засоби та продукти харчування.
Проведений досконалий аналіз демографічної ситуації в Україні. Науково обґрунтовані розробки щодо покращення медико-соціального обслуговування людей похилого та старечого віку, створена автоматизована система кількісної оцінки залежності цієї категорії людей від сторонньої допомоги. Для геріатричних установ України розроблені положення та структура, проведені розрахунки потреб і нормативів. Розроблені методи експертизи працездатності і трудової реабілітації робітників старшого віку, які впроваджуються у виробництво. Розроблені норми і асортиментна структура харчування в .залежності від віку і стану здоров'я.

Інститут видає журнали: "Проблемы старения и долголетия" (з 1991р.), "Проблеми остеології" (з 1998р.), які входять до переліку ВАК України як фахові видання, "Кровообіг та гемостаз" (з 2003 р.).

Інститут геронтології відкрив „Геронтологічний інформаційно-консультативний центр" (htt://gicc.org.ua) для людей похилого віку.

Про всі розробки, історію інституту геронтології можна дізнатися на сайті „Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України".