В Інформаційному агентсві «Укрінформ» 25 травня 2017 року відбувся круглий стіл «Державотворчі концепції у працях Івана Франка: актуальність на сучасному етапі».
Організаторами цього заходу, присвяченого пам’яті Великого Каменяра у день його смерті, виступили Товариство «Знання» України, Міжнародний Фонд Івана Франка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Університет банківської справи. Модератор заходу - директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус.
Вступне слово виголосив академік Національної академії наук України, президент Національної академії педагогічних наук України, президент Товариства «Знання» України Василь Кремень. Він зазначив, що в сучасних умовах, коли Україна змінюється, творча спадщина Івана Франка має велике значення у формуванні громадської думки. Його праці стосуються багатьох напрямів суспільного життя у різних сферах, а поетичні твори закличні, надихають.
Онук Івана Франка, Голова Правління Міжнародного фонду Івана Франка Роланд Франко висловив вдячність за організацію такого заходу в столиці України, зазначив, що Іван Франко служить Україні своєю творчістю, яка працює на незалежність України. Виступаючі в обговоренні теми круглого столу порушили низку важливих граней творчості Каменяра, підкреслювали, що в будь-якому питанні життя суспільста, літературній творчості він досконало розбирався, був принциповим і критичним до всіх подій, що відбувалися в Україні.
Про Івана Франка як українського державника виголосив змістовну промову доктор історичних наук, професор Володимир Сергійчук. Державні погляди Івана Франка в сучасному вимірі проаналізував доктор юридичних наук, професор, академік Академії педагогічних наук, член-кореспондент НАН України Олесандр Копиленко. Про поєднання давнього і нового, що формує основи нашої спільності із врахуванням думок і поглядів Каменяра, говорив у своєму виступі проректор Львівського національного університету ім. Івана Франка, доктор філологічних наук, професор Ярослав Герасим. Якою бачив Іван Франко українську державу - про це говорив завідувач кафедри української літератури Національного університету ім. Михайла Драгоманова, заслужений діяч науки і техніки України, доктор філологічних наук, професор Володимир Погребенник.
Економічні та соціальні питання у громадському житті, боротьбі за краще життя українського селянства та робітника посідають особливе місце в творчості Каменяра. Про них наголошував у своєму виступі віце-президент державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор Петро Леоненко.
Детальну доповідь про виклики українства на початку ХХ століття та погляди Івана Франка зробив доктор юридичних наук, професор Львівського державного університету внутрішніх справ Михайло Цимбалюк. Про національну та європейську ідентичність українців у світлі концепції «цілого чоловіка» говорила доктор філософських наук, професор Університету банківської справи Національного банку України Зоя Скрипник. Вона , як редактор разом із професором Тамарою Смовженко, презентувала учасникам круглого столу книгу, що видана авторським колективом банківських працівників кількох сусідніх країн і присвячена творчості жінок, в тому числі й тих, поетичні та прозові твори яких оцінював і редагував Іван Франко.
На круглому столі йшлося також про статус територіальних громад, про роль яких та принципи їх формування Іван Франко міркував у багатьох своїх творах. Про це розповів професор кафедри менеджменту та соціальних наук Львівського навчально-наукового інституту вищого навчального закладу «Університет банківської справи» Ігор Бегей. Про принцип централізації побудови української державності у політико-правових поглядах Івана Франка говорила у своєму виступі кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри публічного та приватного права факультету права та міжнародних відносин Київського університету ім. Б. Грінченка Анфіса Нашинець-Наумова.
Детально проаналізувала державотворчі ідеї Франка у жіночій прозі кінця Х1Х – початку ХХ століття професор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат філологічних наук Надія Гаєвська.
Член-кореспондент Національної академії педагогічних наук, голова правління Товариства «Знання» України Василь Кушерець, підбиваючи підсумки обговорення ролі державотворчих концепцій у працях Івана Франка наголосив, що дух і тіло в Івана Франка, що рвуть до бою, звучать актуально і через 200 років. Великий Каменяр мріяв про незалежну і вільну державу, втілення національної ідеї, для нього громадянин, громада і держава були нероздільними. Держава для Франка - це святе. В ньому в усіх проявах прогресувалак енергія державотворення.
Повний відеозапис події на сайті Укрінформу та Товариства «Знання» України.
Прес-служба правління Товариства «Знання» України (Петро Швець),
26.05.2017 р.
