Клітинній інженерії в Україні понад десять років. Нині це вже історія. Почалося з вирощування шкіри для потерпілих від опіків, зокрема шахтарів, пізніше було вирощування фрагментів кісток.
Коли прийшла війна, згодилася практика й розвинулася далі. Зараз 50 бійців, поранених в зоні АТО, поставлені на ноги.
Ось що пише про це в «Урядовому кур’єрі» (7 травня 2016 р.) журналіст Ольга Прокопенко: «Українські науковці з лікарями навчилися відновлювати дефекти кісток кінцівок (плеча, передпліччя, стегна, гомілки та стопи) внаслідок механічних і вогнепальних поранень шляхом фактично вирощування кісток. Технологія – альтернатива ампутації, протезування, інвалідності або довготривалого виснажливого лікування традиційними методами», посилаючись на розповідь керівника проекту «Біотех – реабілітація поранених» Олексія Шершньова. Він продовжив розповідь: «... природа заклала багато механізмів регенерації нашого організму. Невеликі травмовані ділянки він здатний відновлювати самостійно, але, якщо розмір ураження великий, тоді в пригоді стають клітинні технологгії. Часто ліки для організму слугують лише ланцюжком-посередником у стимуляції процесів регенерації – це запуск потужної регенерації, так би мовити, без посередників».
Клітинна інженерія, коли використовується матеріал самого пацієнта, розв‘язує проблему відторгнення трансплантата, розвивається. Органи виконавчої влади нині працюють над розробленням порядку надання коштів на реферативну хірургію, досягнення якої дозволять вирощувати навіть цілі втрачені органи (за матеріалами ЗМІ).
