Проти намагання і пропозицій Південно-Української АЕС та у зв’язку із завершенням будівництва Ташлицької ГАЕС стосовно підняття рівня Олександрівського водосховища на Миколаївщині виступають екологи, історики, археологи, широка громадськість. У разі підвищення рівня води у водосховищі зникне частина національного природного парку «Бузький Гард», який розкинувся в басейні річки Південний Буг. Глибокий мальовничий каньйон ще називають українською Швейцарією. Місце не тільки знатне своїми природними краєвидами, а й історичне.

Внаслідок підняттям рівня води до 20,7 метра зникнуть острови, де стояли козаки. Свого часу тут був центр Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького. Саме на цьому місці й створено національний природний парк «Бузький Гард». Гардами за часів козаків називали споруди, де влаштовувалися місця для вилову риби.

За свідченням старшого наукового співробітникуа Миколаївського краєзнавчого музею Наталі Гаркуші, ця територія заселялася досить давно. З північних районів області починалося освоєння території сучасної Миколаївщини. В цих місцях дуже багатющий матеріал, тому потреба боротися за те, щоб його не знищити, досить велика, Якщо його не стане, буде велика втрата для науки.

Вивченням території займається спеціально створена експедиція Інституту археології. Вчені констатують, що підняття рівня води до відмітки 16,9 м вже затопило Клепановий острів та нижню частину Гардового порога (брояки).

Еколог Олег Деркач переконує, що економічне зростання не можна забезпечувати будь-якою ціною: прискорювати шляхом знищення природних ландшафтів, природно-заповідного фонду, навіть заради енергетичних потреб. Йдеться про комплекс культурної, історичної, екологічної спадщини, особливий ландшафт, який вже ніколи неможливо відтворити. Зникунуть не тільки мальовничі острови, а й багато різних рослин, риб. Чи розумно втрачати природні творення та історичні багатства? (за матеріалами ЗМІ).