Єршов Анатоль (р.н. 1897), історик, викладач Ніжинського інституту народної освіти, співробітник Харківського інституту історії української культури. Праці з економічної і соціальної історії Лівобережної України 17-18 ст. з джерелознавства та історіографії. У 30-х роках репресований, подальша доля невідома.

Єфремов Петро (р.н. 1883), брат Сергія (літературознавця), історик української літератури, професор Інституту народної освіти і редактор журналу «Зоря» в Дніпропетровську. 1929 р. засуджений у процесі СБУ, подальша доляч невідома.

Єфремов Сергій (1876-?), видатний політичний діяч, публіцист, літературний критик і історик української літератури: дійсний член НТШ і УАН, голова її управи, секретар історико-філологічного відділу і діяльний член багатьох комісій, зокрема головної комісії для видавання пам’яток новітнього письменства України та інших. Залишившись після поразки визвольних змагань на підсовітській Україні, Єфремов віддався цілковито науковій діяльності, був безкомпромісно непримиренним до більшовицького режиму. Велика його популярність цієї доби в широких колах українського суспільства здобула йому славу «сумління» України», і це було однією з причин того, що він став головним обвинуваченим у процесі СБУ як голова цієї організації. Заарештований у середині 1923 р., Єфремов засуджений 1930 р до смерті, з заміною на 10-річне ув’язння, яке відбував у Ярославському «політізоляторі», потім бкув переведений до Володимирського. З 1939 р. його доля невідома.

Залізняк Володимир (р.н. 1895), інженер-хімік, брат Миколи 3; 1918-1920 рр. урядовець посольства УНР у Відні і Гельсінкі, діяч УПСР, 1924 р. повернувся до УССР, викладач Київського інституту народної освіти, співробітник хімічної секції Інституту наукової мови ВУАН. В 1930 роках арештований, подальша доля невідома.