На Америку і Європу надії давно немає. Азія міцно захопила лідерство в фінансових інноваціях. Але це не надовго. Наступним джерелом революцій і потрясінь стане Африка. І ось чому?

Розвинені країни, на кшталт США чи Західної Європи, перестали бути головним джерелом інновацій у фінансовій сфері.

Революціонером у сфері фінтех стала Азія. Зокрема, такі країни, як Китай і Індія (остання активно залучає громадян до фінансової системи завдяки біометричному ID). Найбільші компанії і стартапи-єдинороги, що надають фінансові послуги – не фінансові компанії, а технологічні. Це PayPal, Transferwise, Stribe, Tencent, Alibaba.

Цілком ймовірно, наступним регіоном, який змінить наше уявлення про взаємодію з грошима, стане Африка. У них є те, що необхідно для «вибуху» галузі: мобільний телефон і вакуум у фінансовій інфраструктурі. Але про все по порядку.

Що спадає на думку, коли ви думаєте про те, як технології змінюють фінансову галузь? Напевно гламурний кампус в Кремнієвій долині, де бородаті молодики, попиваючи смузі, захоплено пишуть код для нового революційного сервісу? Або бізнес-центр якогось мегаполісу на кшталт Лондона, Токіо або Сінгапуру, модерновий офіс великого банку з величезним IT-відділом і найкращими фахівцями в країні?

Насправді потрібно собі уявити щось подібне до цього:

Величезний зсув у тому, як ми взаємодіємо з грошима, і хто має доступ до фінансів, потрапляє на задвірки цивілізації. В Азії, де технологічні гіганти створили зручні інструменти для оплати послуг і товарів для людей, у яких в житті не було банківської карти. В Африці, де банківська система розвинена від слова «ніяк», і люди купують мобільні телефони не для того, щоб дзвонити мамі, а щоб переводити гроші.

«Поки в США і Європі намагаються винайти швидшу повозку, в Африці будують літаки у фінансовій сфері», - сказав Кріс Скіннер, візіонер фінтеху на виступі в Києві в рамках заходу Fintech Master.

Ті країни, які пережили розвиток економіки досить давно, болісно переносять епоху розвитку фінтеху. За словами Скіннера, банки США не змінювалися протягом останніх кількох десятків років, і тепер хтось намагається використовувати великі дані і машинне навчання в роботі, оскільки без цього нікуди. Але їх інформація про клієнтів розрізнена і фрагментована, тому їм доводиться важко.

Банки не здатні конкурувати зі стартапами, оскільки це дві докорінно різні філософії. Перші повинні робити безліч речей більш-менш добре, при цьому берегти репутацію і виконувати вимоги регулятора, а також вміщувати і обслуговувати не найсучаснішу інфраструктуру. Вони консервативні і неповороткі, і вартість їх «грошей» висока. І в цьому є частка сенсу – відповідальність за чужі гроші вимагає зваженого і консервативного підходу.Другі заточені під виконання одного завдання, але найкращим чином. Їх витрати значно менші, уваги з боку держави також менше. Тому вартість їх послуг значно нижча, а рухливість, мінливість під запити часу, вища. Для чутливих до ціни користувачів (а саме їм більшою мірою не вистачає доступу до фінансів) це критично важливо.

В регіонах, де історично банки не були так поширені, стартапи швидко завоювали велику частку ринку. У США найпопулярнішим способом розрахунку досі залишаються картки – дебетові та кредитні. У 2017 році було витрачено $6 млрд на оплату картками. Але у картки є один незручний нюанс: для користувача здійснення платежу – це окрема дія. Якщо взяти, наприклад, WeChat, то там ecommerce і фінансові послуги стали частиною нетворкінгу, платежі відбуваються швидко, зручно і непомітно для користувача. У минулому році через мобільні гаманці в Китаї пройшло $15.5 млрд. Це в сто разів більше, ніж у США. І справа не в твердій волі китайських технологічних компаній або жорсткій руці держави. У Піднебесній мало де можна розплатитися карткою. Зате QR-коди приймають навіть торговці на ринку. Компанії інвестують величезні кошти в технологічність, на виході вони одержують величезну кількість користувачів і фору перед традиційними платіжними системами. Так, Alipay дозволяє за секунду здійснювати мільйони трансзакцій, кожна з них проходить перевірку, зокрема з позиції ризик-менеджменту. Для порівняння, у Visa і MasterCard це тисячі транзакцій. Alipay планує протягом найближчих 10 років досягти позначки в 2 млрд користувачів, і сервіс продовжує експансію за межами Китаю. І це теж не фінансова компанія, а технологічна.

Схожа ситуація в Індії, де у великої кількості населення до недавнього часу не було не те що фінансового аккаунта, а навіть паспорта. Щоб дати доступ до фінансової системи, державних послуг і субсидій, уряд країни запровадив біометричний ID. За 10 років існування системи Aadhaar в ній зареєструвався мільярд користувачів, це неймовірний результат для такої бідної країни. Тепер будь-якому охочому в Індії досить просто завести рахунок і переводити або отримувати гроші через агентів. Раніше у малозабезпеченого населення не було і такої можливості. У країні стрімко набирають популярність мобільні гаманці на зразок PayTM і M-Pesa.

Але повернімося до Африки, з якої все починалося. На думку Скіннера, зараз в регіоні відбувається переосмислення і повторний винахід грошей. 5-6 років тому тільки у 6 з 10 жителів Африки були мобільні телефони, зараз проникнення мобільного зв'язку зростає. Найчастіше, особливо в таких країнах, як Кенія, Танзанія, Уганда, перше, для чого використовувався телефон, – це мобільний гаманець. У регіоні з високим рівнем злочинності мобільний гаманець був єдиним способом безпечно зберігати і переказувати гроші.

Кейси Сомалі і Кенії наводяться світовими ЗМІ як приклад країн, що розвиваються, які прагнуть до відмови від готівки. За допомогою мобільних гаманців там можна заплатити за будь-які послуги: хоч за чистку взуття, хоч за продукти, хоч за траву.

Африка стала першим регіоном в світі, де так поширилися мобільні гроші, причому не тільки банальні перекази, а й інвестиції, заощадження, мікрокредити. За словами Скіннера, в усіх великих містах Африки точки прийому грошей розташовані кожні 5 метрів. Там ніколи не було такої кількості банкоматів!

На думку Кріса Скіннера, саме Африка, де зараз фінансова інфраструктура тільки зароджується, і може в черговий раз сколихнути фінансову галузь та після Азії принести своє бачення, свої інновації, оскільки цей регіон починає розвиток з чистого аркуша.

10 років тому 10.5 мільйона людей на планеті не мали доступу до фінансів, тому що фізична дистрибуція грошей занадто дорога. Але дистрибуція грошей в цифровому середовищі вирішує цю проблему. Інтернет, мобільний телефон і цифровий ID дозволять величезній кількості населення отримати доступ до фінансів занедорого. І це не тільки можливість підтримати близьких грошима або отримати допомогу від держави. Це можливість стати підприємцем і вирватися з ганебного кола бідності, за наявності якихось талантів і мотивації.

В Україні поза банківським середовищем перебуває 52% населення. НБУ прагне до безготівкової економіки, але в країні, незважаючи на більш-менш розвинену фінтех-галузь, ще не вистачає як сервісів, так і розуміння з боку населення, що це можуть бути за послуги і яка користь від їх використання.

До речі, з ідеєю африканського ренесансу в фінансах не погоджується інший експерт у сфері фінтех в країнах, що розвиваються – Джон Оуенс з USAID. На думку Оуенса, в України зараз набагато більше передумов для того, щоб стати драйвером розвитку фінансової галузі і створити продукти, які знайдуть поширення в світі. По-перше, це рівень розвитку IT-галузі. У країні багато грамотних IT-фахівців, які цінуються на весь світ і створюють продукти, якими активно користуються в розвинених країнах (чат-боти, зокрема). По-друге, високе проникнення мобільного зв'язку в цілому і смартфонів зокрема. По-третє, грамотне населення. По-четверте, розміри внутрішнього ринку. 40 млн – це вже непогано для гарного старту. Необхідно тільки почати. (Марія Іванова, 3.04.2018).