Поки літня спека та період відпусток дозволяє – давайте трохи замислимося про вічне. Скільки вже було прогнозів та пророцтв про кінець світу? Життю на Землі загрожувало все, що тільки можливо – від календаря майя до планети Нібіру, від входження в якусь незрозумілу "область всесвітньої темряви" до зіткнення з черговим капосним астероїдом або не менш капосною кометою.

Насправді існує багато реальніших можливостей для загибелі Землі. Наприклад, влетіти в "чорну діру", яка несподівано виникне поблизу (в астрономічному, звичайно, вимірі), та й ті ж астероїди – річ справді небезпечна.

Досі, хвалити Бога, нічого подібного не відбулося, попри будь-які страшні пророцтва, і життя на Землі продовжується. Але ж всі ми знаємо, що все на світі має свій кінець (німці додають, що лише сарделька має два), і навіть нашій із вами планеті, більше того – всій Сонячній системі – теж судилося коли-небудь загинути. Навіть, якщо її оминуть войовничі інопланетяни, смертельні комети чи ядерний апокаліпсис. І цей день, день загальної загибелі – ближчий, ніж багато хто вважає. Принаймні саме це стверджує британка Джилліан Скуддер, астрофізик з Сассекського університету. Як це може відбутися?

Наше Сонце, як і інші зірки Всесвіту, живе з того, що спалює в собі величезні кількості водню – приблизно 600 мільйонів тонн кожної секунди. Як зазначають вчені, приблизно за чотири-п'ять мільярдів років, остання дещиця цього "палива" згорить в сонячних надрах і Сонце почне спалювати вже не водень, а гелій.

, Щойно водень припинить своє горіння в ядрі Сонця, воно офіційно залишить своє місце в основному переліку зірок та стане червоним гігантом. Тоді воно палитиме гелій ще приблизно мільярд років – і весь цей час стане збільшуватися, розширятися. Оболонка Сонця буде ще в змозі переплавлювати водень на гелій, - пояснює Скуддер.

Через це розширення Сонце постійно втрачатиме зовнішні шари, буде "худнути" – себто втрачати масу, і через це сила його тяжіння, яка діє на планети, ослабне. Як результат – всі планети Сонячної системи відлетять від Сонця трохи далі та займуть нові орбіти.

Якщо Сонце стане "дорослим" червоним гігантом – його ядро буде дуже гарячим та щільним і значно "розтягне" зовнішні шари... Сонячна атмосфера розшириться аж до нинішньої орбіти Марса – тобто Меркурія та Венеру просто проковтне "материнська" зірка. Втім, сам Марс, як вже було сказано, віддалиться від своєї нинішньої позиції та "виживе".

Для нашої ж Землі існують дві можливості: або її теж "проковтне" Сонце, або ж вона відлетить якомога далі, на іншу орбіту, разом із Марсом. Але навіть у цьому випадку, висока температура, яка встановиться на Землі, перетворить її на суху мертву купку попелу (22.09.2018).