17 липня 1893 року народився фундатор біологічної фізики Борис Раєвський.
У 1918 року він захищає дисертаційну роботу з фізики на тему "Дисперсія електричних хвиль у рідких діелектриках" під керівництвом професора С. Каляндика, який разом з Олександром Гольдманом здійснив відкриття явища фото-поляризації діелектриків. Наступні два роки Борис Раєвський працює асистентом у Київському університеті, викладає фізику. Перед Раєвським було поставлене суто фізичне завдання — вимірювання коефіцієнтів поглинання жорстких Х-променів у води та амонію. Невдовзі з'явилася перша наукова праця Бориса Раєвського в Німеччині (спільно з доктором Егоном Лоренцом), а вже через кілька років він швидко увійшов у нову проблематику і 1928 року публікує оглядову статтю "Зауваження про природу дії опромінення", в якій викладає міркування про природу фотохімічних реакцій та послідовні хімічні перетворення під час опромінення біологічних об'єктів.
Подальші його спільні з докторантом Вольфгангом Ґентнером дослідження дали змогу встановити факт, що біологічна дія Х-проміння зумовлена швидкими електронами.
У 1929 році Борис Раєвський захищає докторську дисертацію про дію Х-проміння на протеїни за фахом «фізика та фізичні основи медицини». Дослідження, виконані в інституті. Борис Раєвський проаналізував у двох монографіях «Наукові засади радіаційного захисту» і «Доза і дія опромінення». Ці праці вченого стали підставою обрання Бориса Раєвського головою «Особливого Комітету ФРН з радіоактивності».
Помер Борис Миколайович Раєвський 22 листопада 1974 року.
Шендеровський Василь Андрійович,
доктор фізико-математичних наук,
професор, віце-президент
Українського фізичного товариства
та дійсний член Наукового товариства Шевченка;
Кушерець Василь Іванович,
доктор філософських наук,
професор, заслужений діяч науки
і техніки України,
голова правління Товариства «Знання» України
