1336113067 img 317417 липня 1846 року народився видатний український етнограф, антрополог і природознавець Микола Миклуха-Маклай.
Микола Мик­луха-Маклай написав понад 160 наукових праць, більшість яких присвячена антропології та етнографії населення Нової Гвінеї і Тихоокеанських островів. Праці друкувалися в Москві то одно­томником, то двотомником, а в 1941 році вперше видано 5 томів його праць. У 1990 році московське видавництво "Наука" видало 6-титомове зібрання творів вченого. Та для загалу найсенсаційнішим був його щоденник "Серед дикунів Нової Гвінеї", перекладе­ний кількома мовами, в тому числі англійською, німецькою й ук­раїнською.

Переклад українською мовою здійснив Борис Антоненко-Давидович, і книжку було видано у Києві 1961 року. Сестра Ольга зібрала архів вченого і віддала на збереження до бібліотеки Мітчела у Сіднеї.
Один із онуків етнографа, що живе в Сіднеї, Пол Маклай, є журналістом. На запитання кореспондента сіднейської газети "Сідней морнінг гералд" в 1984 році, до кого він зараховує свого діда Миклуху-Маклая: до росіян чи до українців — Пол рішуче відповів, що його дід був українцем: "Моя особа є живим прикла­дом того, як щасливо з'єдналися три одвічно ворожі сили. Палка кров запорожців мирно злилася з кров'ю їхніх, здавалося б, не­примиренних ворогів, гордих ляхів, розбавлена кров'ю холодних німців. Чого в цій суміші більше чи який з її складників у мене найзначніший, судити було б необачно й навряд чи можливо. Я дуже люблю батьківщину мого діда, Україну, але ця любов не применшує уваги до двох вітчизн батьків моєї матері — Німеччи­ни і Польщі".
Сьогодні безцінна колекція і наукові праці вченого зберігають­ся у Музеї антропології та етнографії Санкт-Петербурга. Ім'я Мик­лухи-Маклая в 1947 році присвоєно Інституту етнографії АН СРСР. Маємо і в Україні на батьківщині вченого в Малині пам'ятник до­стойнику. І все ж пам'ятаймо, що Микола Миклуха-Маклай, наща­док козацького сотника, визначний вчений світової слави, один із основоположників науки антропології належить українському на­родові.

Шендеровський Василь Андрійович,
доктор фізико-математичних наук,
професор, віце-президент
Українського фізичного товариства
та дійсний член Наукового товариства Шевченка;
Кушерець Василь Іванович,
доктор філософських наук,
професор, заслужений діяч науки
і техніки України,
голова правління Товариства «Знання» України