18 липня 1828 року народився один із кращих європейських картографів Іван Стрільбицький. Саме завдяки його працям було спростовано думку західних картографів про відставання Росії у картографії. Йшлося про те, що Франція, Великобританія, Австрія й Швейцарія до 70-х років XIX століття завершили повне картографування своїх країн, а Росія щойно закінчила картографування європейської частини власної території. Але ж ця площа значно перевищувала площу названих держав разом узятих, і притому ця частина Росії була охоплена точними зйомками. У цьому — заслуга сина українського народу картографа Івана Стрільбицького.
1859 року Іван Стрільбицький закінчує Миколаївську академію Генерального штабу й отримує призначення до військово-топографічного відділу Генерального штабу. Саме тут він виконав свою першу значну роботу, яка відчинила йому двері до Російського географічного товариства, — карту селянських наділів, отриманих після скасування кріпосного права 1861 року в Росії.
А вже через чотири роки йому доручено очолити роботи з укладання "Спеціальної карти Європейської Росії". Ця карта повинна була охоплювати не тільки Європейську Росію, але також значну частину Німеччини, Австрійської імперії, Балкан і Малої Азії. Цю роботу було завершено 1871 року. Карта відповідала не тільки вимогам військового відомства Російської імперії, але й вимогам інших цивільних відомств. Упродовж цього періоду Іван Стрільбицький видає дві важливі праці: "Карта Европейской России, составлен-ная согласно Вьісочайше утвержденного 19 февраля 1861 года Положення о крестьянах, вьішедших из крепостной зависимости" та "Карта Донецкого камнеугольного кряжа" (1869 р.). Остання була топографічним описом Донбасу. Ці дві фундаментальні праці картографа і геодезиста Івана Стрільбицького не тільки стали вагомим внеском у розвиток вітчизняної картографії, а й принесли вченому світове визнання.
Помер Іван Опанасович 15 липня 1900 року на Сумщині, там і похований.
Шендеровський Василь Андрійович,
доктор фізико-математичних наук,
професор, віце-президент
Українського фізичного товариства
та дійсний член Наукового товариства Шевченка;
Кушерець Василь Іванович,
доктор філософських наук,
професор, заслужений діяч науки
і техніки України,
голова правління Товариства «Знання» України