Народився Данило Сушківський, або, як він себе називав на честь батька, Самойлович, 22 грудня 1742 року в селі Янівці, тепер село Іванівка, на Чернігівщині в сім'ї священика.

1756 р. вступив до Києво-Могилянської академії, яка на той час була загальноосвітньою високою школою, повний курс навчання в якій тривав 12 років. Навчався в Медично-хірургічній школі при Петербурзькому Адміралтейському шпиталі, яку він закінчив 1765 року. Працював головним лікарем Жіночої венерологічної лікарні у Петербурзі та полковим лікарем Копорського полку.

Під час російсько-турецької війни проводить спостереження над епідемією чуми в Києві та Москві. Добровільно очолює шпиталь в Угрицькому монастирі, куди звозили хворих чумою з усієї Москви.

Данило Самойлович уперше у світовій практиці, розробивши жорсткі правил сортування хворих за медичними ознаками, точно визначив тривалість інкубаційного періоду моровиці (чуми) і досконало описав її клінічний перебіг.

1776 р. Данило Сушківський-Самойлович їде продовжувати навчання за кордон. Спочатку навчається в Лейденському університеті, де після 4-річного навчання захищає 1780 року дисертацію з питань хірургічного акушерства і отримує науковий ступінь доктора медицини. На цьому не зупиняється і далі продовжує навчання на медичному факультеті в Парижі і Страсбурзі. Перебуваючи в Парижі, знайомиться з французьким лікарем Габрієлем Леклерком, за сприянням якого видає видає кілька наукових праць і серед них 1783 року книжку «Дослідження про Чуму, яка в 1783 році спустошила Російську імперію...».

1793 р. Данила Сушківського призначено головним лікарем усіх карантинів України, а з 1801 року - інспектором Чорноморської медичної управи. Його нагороджено орденом Святого Володимира і присвоєно чин дійсного статського радника, його визнала світова наукова спільнота. За 30 літ служби Данило Самойлович брав участь у ліквідації 9 епідемій чуми, написав низку наукових праць, серед яких монографія у 4-х частинах. Вчений науково обґрунтував важливість проти епідеміологічних заходів, дійшов висновку про наявність у тих, хто переніс хворобу, імунітету. Щоб виробити несприятливість організму, він спробував робити щеплення матеріалом з гною чумних бубонів. Це було зроблено за 123 роки до появи першої ефективної вакцини проти чуми.

Помер Данило Самойлович у місті Миколаєві 4 березня 1805 року після тяжкої хвороби.

Шендеровський Василь Андрійович,

доктор фізико-математичних наук,

професор, віце-президент

Українського фізичного товариства

та дійсний член Наукового товариства Шевченка;

Кушерець Василь Іванович,

доктор філософських наук,

професор, заслужений діяч науки

і техніки України,

голова правління Товариства «Знання» України