15 січня народився визначний вчений-історик, громадсько-політичний і церковний діяч – Іван Огієнко.
За часів Центральної Ради він стає членом новоствореного Міністерства освіти і в січні 1918 року долучається до організації системи вищої освіти в Україні.
3 січня по 25 квітня 1919 року Івана Огієнка, як найпомітнішу постать в освітянському русі того часу, призначено на посаду міністра народної освіти і мистецтва. Він продовжує процес розбудови системи освіти УНР.
26 листопада 1925 року Івана Огієнка затверджено професором церковнослов'янської мови та палеографії православного відділу богословя Варшавського університету.

9 жовтня 1940 року Іван Огієнко був хіротонізований, прибрав імя Іларіона і став архієпископом Холмським і Підляським.
1951 року його обирають першоієрархом Української греко-православної церкви в Канаді, тут він засновує видання низки журналів: «Слово істини», «Наша культура», «Віра й культура»; стає ректором Українського народного університету у Вінніпезі, деканом богословського факультету Манітобського університету.
Але чи не найбільшим його подвигом, безперечно, є переклад Біблії із Давньогрецької. Над ним він працював понад 20 років. У 1962 році у Лондоні побачив світ переклад Біблії українською мовою.
Це був справжній подвиг вченого, про те засвідчує і факт відзначення митрополита Іларіона спеціальною медаллю королеви Англії Єлизавети ІІ з нагоди коронації Її величності 2 червня 1953 року.
Помер Іван Огієнко 29 березня 1972 року, і поховали його далеко на чужині у м. Вінніпегу.

Шендеровський Василь Андрійович,
доктор фізико-математичних наук,
професор, віце-президент
Українського фізичного товариства
та дійсний член Наукового товариства Шевченка;
Кушерець Василь Іванович,
доктор філософських наук,
професор, заслужений діяч науки
і техніки України,
голова правління Товариства «Знання» України