• Трансфер-фактори в медицині
• Актуально: охорона довкілля і контроль якості води
• Як оцінюватиметься інформаційне суспільство?
• Про воду дбаємо гуртом

Трансфер-фактори в медицині

У 1949 р. вчений Лоуренс встановив, що імунітет від однієї людини може передаватися іншій при введенні їй екстракту лейкоцитів, що містять молекули, які він назвав трансфер-факторами (факторами переносу). Екстракт належить до пектидів, що складаються із 44 амінокислот, основною функцією яких в організмі є забезпечення захисту від вірусів, бактерій, простійших, грибків, ракових клітин та інших антигенних факторів, що можуть порушувати життєво важливі процеси в організмі. Спочатку джером отримання трансфер-факторів була кров людини.

У 1989 р. завдяки високотехнологічному запатентованому процесові ультрафільтрації концентрат трансфер-фактора виділено із коров'ячого молозива (фірмова назва Трансфер-Фактор XF(ТФ), а пізніше - із тваринних матеріалів – крові, селезінки, лімфовузлів, у 2002 р. – із жовтка курячих яєць.

Більш ніж півстолітнє вивчення трансфер-факторів дозволило їм завоювати позиції в медицині як одного із найефективніших засобів підвищення резистентності організму до найрізноманітніших пошкоджуючих чинників. Їх перевага перед іншими імуномодуляторами в тому, що вони абсолютно нешкідливі та безпечні, мають широкий спектр дії, застосовуються перорально, не мають протипоказань до застосування, не викликають побічної дії, однаково ефективні для дорослих та дітей.

Дослідження оцінки ефективності та безпечності трансфер-факторів проведені Київським медичним університетом в комплексному оздоровленні дітей та підлітків, які проживають у зоні посиленого радіаційного контролю, Інституті педіатрії, акушерства та гінекології.

Транфер-фактори запатентовані: „ТФ" ( із молозива корів) – Свідоцтво про Державну реєстрацію спеціальних харчових продуктів МОЗ України від 5.10.2005р., №151; ТФ Едвенед (із молозива і жовтка курячих яєць) – Свідоцтво про Державну реєстрацію спеціальних харчових продуктів МОЗ України від 5.10.2005р., №152).

Рекомендації по застосуванню трансфер-факторів розробляє і поширбє Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України.

Актуально: охорона довкілля і контроль якості води

В Інституті фізіології і генетики рослин НАН України в листопаді 2012 року відбулася конференція „Колоїдно-хімічні проблеми охорони довкілля та контроль якості води".

Йшлося про актульні проблеми і методи очистки вод від неорганічних та органічних забруднювачів, аналітичні методи контролю якості вод, визначення в них важких металів, фенолів, фосфору, кремнію, миш'яку та ін. Особливо уважно обговорювалося питання використання методів біотестування для аналізу лікарських препаратів та оцінки якості питних вод.

Багато дослідників ділилися на конференції своїми спостереженнями та висновками стосовно збереження довкілля, охорони природи.

Матеріали конференції вже видані.

Як оцінюватиметься інформаційне суспільство?

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову (№1134 від 28.11.2012р.) „Про запровадження Національної системи індикаторів розвитку інформаційного суспільства", якою затверджено перелік індикаторів. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту за поданням Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації зобов'язано у чотиримісячний термін затвердити методику формування індикатора розвитку інформаційного суспільства.

До переліку віднесено 31 індикатора: кількість Інтернет-користувачів у розрахунку на 100 осіб, Інтернет-користувачів широкосмугового доступу в розрахунку на 100 осіб; частка користувачів мобільного Інтернету у відсотках до загальної кількості Інтернет-користувачів, витрат на програмне забезпечення, відсотків до загальних витрат на інформаційні технології; рівень обчислювальної потужності інформаційно-телекомукаційної інфраструктури; кількість домогосподарств, що мають комп'ютери у розрахунку на 100 домогосподарств; рівні концентрації населення в зоні покриття рухомого (мобільного) зв'язку, розвитку рухомого (мобільного) зв'язку; дохід від надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку; кількість власників телефонів фіксованого зв'язку на 100 осіб; рівень якості ліній фіксованого зв'язку; потенційний попит на товари, роботи і послуги у сфері інформаційних технологій; рівень конкурентоспроможності ринку інформаційних технологій; частка науково-дослідних організацій сфери інформаційних технологій у відсотках до загальної кількості науково-дослідних організацій; рівні розвитку інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, регуляторного навантаження у сфері інформаційних технологій, дотримання авторських прав на програмне забезпечення, підтримки діяльності суб'єктів підприємницької діяльності у сфері інформаційних технологій; ефективність законодавства, що регулює діяльність у сфері інформаційних технологій; рівні технологічного розвитку, використання інформаційних технологій підприємствами та організаціями, інноваційної активності, використання науковцями інформаційних технологій, використання науковцями та дослідниками Інтернету, інформатизації бібліотек, розвитку електронного урядування, використання Інтернету і засобів телекомунікації населенням, застосування інформаційних технологій органами виконавчої влади для проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики.

Як індикатор оцінюватиметься також рівень інформаційної безпеки, застосування інформаційних технологій у закладах освіти, охорони здоров'я.

З огляду на стан досягнутого рівня бачиться, як це багато треба зробити аби Україні стати інформаційним суспільством.

Про воду дбаємо гуртом

У селі Черепашинцях, що на Вінниччині, колись був водогін, яким користувалися жителі села. А потім, коли розпався колгосп, постачання припинилося. Півтора року воду доводилося возити здалеку бочками, а чергу займати зночі.

Жителі села задумалися: „Що робити?" На сходці селяни об'єдналися в орган самоорганізації населення, який узяв участь і виграв конкурс проекту DESPRO. За одержані кошти як переможця конкурсу в сумі 286 тис. грн., виділені бюджетні кошти – 94 тис. грн. і 256 тис.грн внесків громадян пробурено 4 артезіанські свердловини, споруджено 3 водонапірні башти з двома гідроакумулюючими баками, 14 км водогону. За кубометр води , а це 100 відер, господарі сплачують по 5 гривень і вважають, що це не обтяжливо.

Прикладу черепашинців послідували селяни сусідніх сіл, але вже без допомоги проекту. Звичайно, що всім швейцарський проект не допоможе, але приклад хороший. Водогін вже працює в сусідньому селі Заливанщина. На черзі – самоорганізація в інших селах.

Експерт Швейцарсько-українського проекту „Підтримка децентралізації в Україні" DESPRO Вячеслав Сороковський („Урядовий кур'єр", 19 грудня 2012 р.) зауважує, що основна мета проекту, „щоб усі охочі могли скористатися тими напрацюваннями, які є... Це групи, які об'єднуються навколо одного або дотичних один до одного інтересів... Учасником цих спільнот може бути кожен, хто готовий братися за поліпшення комунального комфорту.

Справа хороша, то ж берімося за неї і робімо, і не лише в спорудженні водогону, а й для вирішення інших комунальних питань.

Отправляйте ваши отзывы на:
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.