• Конденсоване сонце в кишені
• Школярі дбають про майбутнє
• Академіки називають школярів колегами
• Електроавтобуси
• Щастя – це вірус

Конденсоване сонце в кишені

Новітня розробка науковців Національного університету "Львівська політехніка" — гнучкі суперконденсатори — викликала серед наукового загалу справжню сенсацію. Нині вона захищена патентом і визнана однією із ста кращих робіт у світі в номінації "Електричні прилади".

Нижче про це інформація Ігоря Галущака із Львова.

Ініціатором цього перспективного напряму енергоощадних технологій стала рада технічних директорів Тайванського дослідницького текстильного інституту. Адже в острівних китайців виникла потреба отримати гнучкі суперконденсатори, які б мали здатність накопичувати безкоштовну енергію денного світла. З цією проблемою вони звернулися до американських науковців. Останні з низки причин не взялися за замовлення й порадили звернутися до Львівської політехніки.

Тим більше, що на той час у Львові вже давно діяла відома школа матеріалознавства під керівництвом член-кореспондента НАН України Корнія Товстюка. Одним із його учнів був кандидат технічних наук Ігор Чернілевський, який раніше займався подібною проблематикою у виробничому об'єднанні "Мікроприлад". Згодом до реалізації проекту долучився доктор хімічних наук Віктор Токарєв. А очолив групу науковців доктор фізико-математичних наук з кафедри загальної фізики університету професор Григорій Ільчук.

Серед складників нового автономного джерела енергії чільне місце львівські вчені відвели гнучким сонячним батареям. Вони сприймають сонячну енергію навіть тоді, коли наше світило закрите хмарами. Її сублімують гнучкі суперконденсатори, місткість яких у десятки та сотні разів перевищує місткість звичайних накопичувачів. А своєрідним посередником, який керує потоками енергії, є так званий електронний менеджер. Ця електроніка, власне, й розроблена у лабораторії сонячних елементів Львівської політехніки.

Для ілюстрації винаходу дослідники продемонстрували журналістам звичайну полотняну торбинку, з якою зазвичай господині ходять на закупівлю. На одному її боці - густо нашиті гнучкі сонячні фотоелементи, а під ними — такі ж гнучкі конденсатори. Цей автономний пристрій дає напругу 5 вольт, яка цілком достатня для зарядки, приміром, мобільного телефона. Отже відпадає потреба підживлюватись від стаціонарного джерела електроенергії. Орієнтовна ж ціна цього незвичайного приладу, на думку вчених, не повинна перевищувати 25 доларів.

Розробка відкриває й інші цікаві перспективи. Скажімо, поверхня туристичних наметів може бути постійним накопичувачем сонячної енергії й давати змогу, не розпалюючи вогнища, обігрівати намет, чи готувати їжу на електроприладах. Натомість тайванські підприємці планують використати суперконденсатори для обігрівання одягу, оскільки планують розпочати виробництво на цій основі так званого енергетичного текстилю.

Професор Григорій Ільчук розповів, що міський голова Львова Андрій Садовий вже мав зустріч із науковцями й дав добро на експериментальне використання суперконденсаторів для освітлення під'їздів житлових будинків, що має принести значну економію коштів.

Школярі дбають про майбутнє

Все більше й більше повідомлень про те, що юнь не відстає від іменитих академіків, а то наздоганяє й переганяє їх, гуртуючись у малих академіях чи гуртках науково-технічної творчості.

Про окремі відкритття та винаходи юних конструкторів ми вже повідомляли у цій рубриці. Тепер кілька нових.

У місті Кам'янка, що на Черкащині, одинадцятикласник Ярослав Швець удосконалив конструкцію котла, який працює на дровах і промислових відходах (тирсі, соняшниковому лушпинні, соломі та ін.). Винахідник запатентував форсунку, що регулює подавання повітря в камери згоряння і дає змогу економити до 40 % палива порівняно з аналогами. Про це в газеті „Урядовий кур'єр" за 18 квітня 2013 року написано: „Вдосконалений котел, який назвали „Екотерм", сконструйований так, що горіння біопалива відбувається в два етапи. Перший – це піролізний (розщеплення складних органічних сполук на простіші за високої температури). Температура спалювання – 350-400 градусів Цельсія. У верхній камері виробляється газ, який складається з метану, водню, вуглекислого газу, азоту, оксиду вуглецю, кисню. Через шамотну форсунку він під тиском потрапляє в другу камеру, де відбувається наступний етап спалювання. В цій камері підвищується температура до 1000 градусів. Вихлопні гази через спеціальні теплоообмінники (економайзери) потрапляють до камери фільтрування і вже очищені викидаються в атмосферу". Тобто, все залежить від форсунки, що облаштована спеціальною дросельною заслінкою.

Ярослав дуже допитливий від природи, за словами наукових керівників Володимира Єрмоленка і Олександра Шишкіна, має великі здібності до винахідництва. Його розробка вже застосовується на практиці, зокрема вона працює в Кам'янській середній школі №1, в дитячому будинку, у ветаптеці, у місцевого підприємця.

Ярослав на Черекащині не один винахідник. Олександр Морозов, десятикласник еколого-економічного ліцею, зареєстрував апарат для локального внесення біологічно активних добрив. Десятикласник Ребедайлівської школи Сергій Таран удосконалив молоткову дробарку для подрібнення зерна злакових культур, одинадцятикласник цієї школи Максим Бичок винайшов ферментер – установку для твердофазної ферментації органічної маси, яку застосовують при виготовленні компостів. В області тисячі юних винахідників, сотні учнів і студентів щороку патентують свої розробки і прагнуть аби вони застосовувалися в житті.

Прикрість у тому, що, за словами директора Малої академії наук Оксена Лісового, низькотехнологічна економіка України у винахідниках гострої потреби не відчуває. Оптимізму мало, бо після розпаду Товариства винахідників і раціоналізаторів у містах і районах науково-технічна творчість занепадає. Тому виникає потреба у відновленні товариства, проведенні з'їздів, обговоренні на них актуальних питань, введення також освітніх стандартів стосовно методології творчості та генерації нових ідей.

Незважаючи на це – молодь наступає.

Академіки називають школярів колегами

Про це пише газета „Урядовий кур'єр" 25 квітня 2013 року.

У Національному комплексі „Експоцентр України" працює виставка спеціалізованого обладнання та технологій. На ній поряд із досягненнями вчених науково-дослідних інститутів різних галузей представлені роботи кращих представників Малої академії наук.

Багато їх винаходів вже запатентовані. Їх, зокрема, на виставці демострують самі школярі. Вони працююють і здобувають визнання в різних галузях, зокрема, хочуть допомогти фермерам здійснити їхню мрію стосовно безпілотного літака для обробки посівів, створити найскладніші електронні системи, лазерно-гіроскопічні системи керування ракетами-носіями тощо. Кілька власних винаходів демонструє на виставці київська школярка Людмила Ревуцька

Науковці, які відвідують виставку, не проходять мимо досягнень школярів і називають їх колегами.

Електроавтобуси

Представники компанії „Siemens" вважають українську столицю перспективним містом для створення лінії по виробництву електроавтобусів. Вже у квітні 2013 року буде названо партнера компанії по випуску нового транспортного засобу.

Обговорюється можливість створення спільного австрійсько-українського підприємства по виробництву автобусів, що працюватимуть на електродвигунах.

Щастя – це вірус

Щастя – це вірус, і воно живе за всіма законами інфекційного захворювання.

До такого висновку дійшли науково-дослідні групи вчених Гарвардського та Каліфорнійського університетів. Джеймс Фаулер і Николас Кристакіс 20 років проводили спільне дослідження - вивчали спосіб життя п'яти тисяч учасників і п'ятдесяти тисяч їх найближчих родичів, колег і знайомих.

Головний висновок дослідження виявився несподіваним. Як з'ясувалося, позитивне сприйняття життя залежить не від наявності або відсутності грошей і не визначається професійною успішністю або активним особистим життям. І навіть стан здоров'я не чинить на нього прямого впливу. Секрет щастя полягає в середовищі, в якому живе людина.

Якщо в оточенні людини переважають доброзичливі, щасливі люди, то їх світовідчуття передається і їй. Більше того – вчені вивели формулу „заразливості" щастя. Виявилося, що шанс людини стати щасливим збільшується на 25 %, якщо щасливий її найкращий друг. Якщо щасливий друг кращого друга – шанс на щастя зростає на 10 %. Ощасливити нас може щастя найдальших знайомих. Якщо щасливі знайомі наших знайомих, то наші шанси на щастя всеодно підвищуються на 5,6 %.

- Щастям дійсно можливо заразитися, - вважає Ольга Карабанова, доктор психологічних наук, заступник декана з наукової роботи факультету психології МДУ. - Людям притамано налаштовуватися на хвилю тих, хто поруч з ним. Тому чим частіше ми спілкуємося із задоволеними життям людьми, тим більші наші шанси, якщо не на щастя, то хоча б на позитивний настрій. Ще ефективніше здобути шанс на щастя під покрівлею дому свого – виявилося , що в одружених людей відразу після весілля крива щастя різко піднімається вгору. На протязі наступних років, правда, незначно знижується, але всерівно перебуває вище рівня відчуття щастя неодружених людей.

Європейські вчені дійшли висновку, що заразне не лише щастя, але й вагітність.

Дослідивши десять тисяч пар, експерти виявили, що жінки нерідко стають вагітними... після спілкування з вагітними подругами або колегами. Причому у 50% випадків вагітність наступає менше ніж через рік. До того ж народження дитини однією жінкою може запустити ланцюгову реакцію. Наукове дослідження в Німеччині, що продовжувалося більше 14 років, чіко підтвердило незвичайний факт: у трудовому колективі, коли одна робітниця йде в декретну відпустку, за нею вагітніють інші співробітниці.

- Це відомий факт, добре знайомий усім репродуктологам, - пояснює професор Владислав Корсак, доктор медичних наук, президент Російської асоціації репродукції людини. – Як це працює - відповісти неможливо. Але для настання вагітності дуже важливий психологічний стан (можна сказати – стан душі).

Можливо, що спілкування із вагітною жінкою, яка перебуває в радісному передчутті народження дитини, так благотворно впливає на психіку жінок, що в них нормалізується гормональний фон, сприятливий для зародження нового життя.

Відомий також інший феномен, над спробою пояснити який також думають вчені, - у безплідних пар, які усиновлюють дитину, часом через деякий час народжується своя. Можливо, що в таких випвадках можна говорити про те, що їм доля віддає „за їхніми добрими ділами".

Щастя мають ті, хто не заздрить, хто оптимістично ждивиться на світ, хто вміє обходитися тим, що має. Ніколи не порівнюйте себе з іншими. Бо з виду ідеальна пара може лаятися щодня, а однокласник сина- відмінник – ще невідоми ким стане. (http://digest.subscribe.ru/health)