Товариство "Знання" України у Київському планетарії започаткувало цикл лекцій "Щаслива родина". Професор Василь Кушерець, голова правління товариства, відкриваючи захід, сказав: "Цей лекторій вирішили проводити на запити населення. Адже в сучасних умовах переважна більшість батьків не готова до виховання дітей. Батьки не знають основних принципів виховання. Через це в сім'ях виникає багато проблем. Наш лекторій допоможе багатьом родинам стати щасливішими".
Першу бесіду з учителями, батьками, молодими людьми, які збираються створювати сім'ї, провів Іван Бех, академік, директор Інституту проблем виховання АГІН України. Він звернув увагу на те, що за ставленням до інших людей можна виокремити два основні типи особистостей: помірно альтруїстичний, тобто соціально орієнтований тип людини, яка, маючи власні інтереси, відгукується на потреби інших, і егоцентричний, інтроверт, усі інтереси якого замикаються на собі. З людиною другого типу важко спілкуватися, бо вона не переймається проблемами інших.
На жаль, зараз переважає другий тип, це ускладнює виховний процес.
У минулому дитину виховували переважно діяльним способом — через включення у групу за видом діяльності, змалку привчали до праці. Сьогодні відбувається не просто відставання розвитку суспільної свідомості від потреб часу, а певною мірою деградація класичних моральних цінностей, зростання дефіциту вихованості. Нині людину підкорив технологічний напрям: у центрі — індивід як суб'єкт, а той, із ким він спілкується, сприймається як об'єкт, яким можна маніпулювати. Маніпуляція стає масовим явищем. Багато в чому на такому механізмі побудована модна свого часу теорія Дейла Карнегі. На цій основі виховати моральні цінності важко. До того ж, у сучасній школі навчальний процес відбувається на високому рівні. А програму виховної діяльності досконало не розроблено (є лише окремі виховні системи — А. Макаренка, В. Сухомлинського, В. Ващенка тощо), хоч об'єктивно процес виховання на кілька порядків складніший за навчальний. Навчання пов'язане з процесами мислення, а виховання — з почуттями, емоціями. Емоції непостійні, можуть швидко змінюватися. Треба знати архітектоніку емоцій, уміти спрямовувати, щоб вони не перетворилися на ненависть, злостивість тощо.
Іван Дмитрович назвав і пояснив основні закони, виведені на основі найкращих здобутків світової педагогіки, яких мають дотримуватися вихователі, батьки, всі, хто працює з дітьми. Зокрема такі: закон розуміння, прийняття і визнання дитини, тобто треба сприймати й поважати дитину такою, як вона є; закон справедливого ставлення до дитини — за цим законом справедлива оцінка має включати не лише результат, а й зусилля, яких докладає вихованець для досягнення мети; закон глибинного особистісного спілкування — у родинах, де в батьків із дітьми позитивні емоційні стосунки, дитина йде радитися до батьків, а не куди-інде (за статистикою, батьки спілкуються з дітьми в середньому 15 хвилин на день, а потім дивуються, чому немає взаєморозуміння); закон засудження негативного вчинку дитини, а не її як особистості; закон впливу на дитину особистістю батька чи матері; закон виховання позитивними вчинками; закон випереджального морально-духовного розвитку щодо розумового (розум повинен служити добру, а якщо у вихованні не дотримано цього закону, то видатний розум може принести людству величезну шкоду, що неодноразово траплялося); закон виховання радістю від позитивної дії (якщо дитина зробила щось добре, треба обов'язково похвалити, підтримати, відчуття радості сприяє повторенню доброї справи); (закон виразності — "педагог, який не може вражати дитину — це не високий професіонал" (Ш. Амонашвілі); закон спадкової передачі рис характеру (зокрема й негативних: користолюбство, марнославство тощо) та деякі інші.