Національним науково-дослідним інститутом українознавства (академік АН ВШУ, доктор філологічних наук, професор П.П. Кононенко) в м. Києві 21 – 22 жовтня 2010 року проведена міжнародна науково-практична конференція «Українознавство у світовому гуманітарному просторі», на якій всебічно обговорено роль вітчизняних і зарубіжних навчальних закладів у розвитку українознавства.
На пленарному та секційному засідання цієї конференції обговорено такі питання: а) історичні, теоретико-методологічні та суспільно-політичні складники розвитку сучасного гуманітарного простору; б) інноваційні технології в системі освіти. Проблеми управління освітою та оцінювання якості знань; в) національна культура в системі гуманітарної політики України; г) українська мовна ідентичність в сучасному освітньому просторі; д) українознавство у діяльності навчальних закладів України та зарубіжжя.
У роботі конференції взяло участь понад 250 провідних вчених-українознавців з АР Крим, всіх областей України, м. Києва та Севастополя, група студентів IV курсу (спеціальність – фінанси і кредит) Університету сучасних знань, а також учених української діаспори з Європи, Росії, США, Канади, Австралії, Грузії (частина з них не була безпосередньо присутня на конференції, але від них поступили привітання на адресу її учасників). На конференції було зачитано привітання Президента України Віктора Януковича, в якому висловлена подяка українознавцям України за проведену роботу, а також сподівання на її подальше розгортання.
Професор Кононенко П.П. у своїй доповіді «Українознавство в українському світі, досвід, проблеми, перспективи» звернув вагу на кризу в гуманітарній освіті України, яка із 37 % свого обсягу у загальному освітньому просторі нині складає лише 7 % (з них 4% відводиться на футбол). Існує реальна загроза, підкреслив він, зведення всього обсягу гуманітарної освіти до викладання лише філософії у вищих навчальних закладах. Доповідач окреслив шлях виходу із цієї проблемної ситуації – це широке впровадження українознавства у начально-виховний процес у середній та вищій школі й, цим самим, оживити роботу кафедр українознавства, що нині ледве животіють.
У доповідях і повідомленнях учасників конференції всебічно розкрито шляхи реформування освітньої галузі України в контексті проблем і тенденцій розвитку глобалізованого світу, вирішення проблем створення підручників з українознавства та наповнення освіти українознавчим змістом. Це також розробка і впровадження парадигмальної основи української освіти, що має стати адекватною відповіддю на історичні виклики часу. Значна увага зосереджена на необхідності збереження української національної ідентичності в Україні та світі як конкурентноспроможної.
У роботі зазначеної конференції активну участь взяло Товариство «Знання» України та Університет сучасних знань. До програми конференції включені, зокрема, доповіді: академіка НАН України, члена президії правлення Товариства «Знання» України Ситника К.М. «Українознавча гуманітаризація освіти України»; кандидата юридичних наук, доцента, ректора Університету сучасних знань Ведєрнікова Ю.А. «Галузева специфіка законодавчих дефініцій»; кандидата юридичних наук, доцента, доктора філософії, проректора з навчально-виховної та наукової роботи цього Університету Мосьондза С.О. «Державна міграційна політика в дискурсі українознавства»; кандидата юридичних наук, доцента, викладача названого Університету Кравченка С.С. «Правовий прагматизм у законодавстві»; аспіранта, старшого викладача зазначеного Університету Горленка В.В. «Особливості українського менталітету та правової системи України».
Великий резонанс серед учасників конференції викликала доповідь на пленарному засіданні конференції доктора філософських наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, президента Університету сучасних знань Кушерця В.І. «Європейський вимір української ментальності». Дяків Р.С., кандидат економічних наук, професор Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука охарактеризував доповідь Кушерця В.І. як блискучу.
Думаю, що загальне враження учасників конференції від доповіді Кушерця В.І. підсумувала вчитель-методист, завідувач методичного кабінету ліцею № 157 м. Києва Бондаренко Г.К.: «Кушерець В.І. у своїй доповіді ніби прожектором освітив шлях виходу маргіналів із бузинового нужника в аристократи».
Центром «Українознавство» Товариства «Знання» України рекомендовано для участі у вищезгаданій конференції 27 лекторів-українознавців, доповіді яких включені в програму конференції. Серед них: доктор педагогічних наук, професор, проректор Національного університету «Острозька академія» Жуковський В.М.; народний депутат України, голова Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями Марущенко В.С.; кандидат технічних наук, президент Міжнародної духовної академії, директор Науково-дослідного інституту креаціоністичних досліджень «Інститут генези та буття Всесвіту» Решетинський В.М. Це також старший офіцер відділу інформаційно-пропагандистського забезпечення Управління пропаганди та військово-патріотичного виховання ГУ ВСПР Збройних Сил України полковник Філь Г.У, який високо оцінив мобілізуючий вплив доповіді Кушерця В.І. На його пропозицію лекція Кушерця В.І. «Українознавство у світовому гуманітарному просторі» включена до програми методичних зборів з керівниками груп гуманітарної підготовки структурних підрозділів Генерального штабу ЗС України, військових частин, закладів та установ гарнізону м. Києва, які відбудуться 11 листопада 2010 року (м. Київ, Центральний Будинок офіцерів).
Зацікавленість у членів секції № V викликала моя доповідь «Українознавство як інтегративна наука, еврилогія, концепція та програма творення Української цивілізації». В ній наголошено, що на 19-му році від проголошення незалежності України українознавство, як окрема спеціальність, вперше включено у перелік спеціальностей, затверджений цього року Кабінетом Міністрів України. Українознавство, як окрема спеціальність, зокрема, подана поряд з інформатикою, високими технологіями, проблемами управління та еколого-енергетичною безпекою в розділі «Специфічні категорії». Фахівці-українознавці мають готуватись із числа магістрів та спеціалістів з різних галузей знань. Отже, основним завданням є підготовка професійно-кваліфікаційної характеристики магістра-українознавця, варіативних українознавчих програм та навчально-методичних планів, а також включення їх у навчально-виховну роботу у вищих навчальних закладах.
Під час свого виступу на пленарному засіданні кандидат філософських наук, проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Бугров В.А. повідомив учасників конференції про те, що літом відбудеться набір магістрів з різних галузей знань для оволодіння спеціальністю «Українознавство». А їх перший випуск відбудеться 2011 року. Я також проінформував членів секції, що мною розроблено авторський курс лекцій-бесід на еврилогічних засадах «Цікаве українознавство» (обсяг – 72 години), який читається для студентів IV курсу (спеціальність – фінанси і кредит) Університету сучасних знань. По завершенню навчання студентам буде видано свідоцтво державного зразка про підвищення кваліфікації з українознавства. На прохання директора НВК «Українська гімназія» (м. Сімферополь), заслуженого працівника освіти України Руденко Н.І., в.о. завідувача кафедри української мови та літератури Бельцького державного університету імені А. Руссо (Молдова) Чолану Л.В. та директора Міжнародної української школи Іванової Л.В. авторський курс лекцій-бесід «Цікаве українознавство» надіслано електронною поштою на місце їхньої роботи.
Матеріали зазначеної конференції будуть надруковані у Науковому збірнику Національного науково-дослідного інституту українознавства. Ухвала конференції надіслана адміністрації Президента України.

Мартинюк А.Г.,

директор Центру «Українознавство»

Товариства «Знання» України,

науковий співробітник Національного

науково-дослідного інституту українознавства,

заслужений працівник культури України