Сьогодні, 22 квітня 2020 року, філософи, просвітяни, відзначають 92-у річницю з дня народження видатного українського вченого, громадського діяча і просвітянина В. І. Шинкарука.
Володимир Шинкарук очолив Товариство «Знання» на землі великих історичних подій у житті людей і всієї України. Вперше видатного вченого, директора Інституту філософії АН УРСР, фундатора київської школи філософів, доктора філософських наук, професора, академіка НАН України В. І. Шинкарука було обрано керівником Товариства «Знання» у 1984 році. Разом зі всією організацією він пережив часи перебудови, важкі 90-і, як і весь народ, з надією і сподіваннями зустрів Незалежність, твердо, обдумано і по-філософськи мудро ведучи величезний корабель Товариства «Знання» у неспокійному морі - серед мілин і рифів.
Усе життя Володимира Іларіоновича було насичене суспільно значущими подіями. Він зазнав успіхів і невдач, насолоди творчості і гіркоти незаслужених звинувачень, професійного визнання та інтриг невігласів.
1968 року стає директором Інституту філософії АН УРСР. Це - найважливіший і найпродуктивніший період його діяльності. Тут повністю розквітає талант ученого як дослідника, керівника, організатора науки, педагога, вихователя наукової молоді, державного і громадського діяча.
Загальним підсумком цих зусиль стало завершення формування київської школи філософів, до складу якої входять не лише працівники інституту. У своєму активі на деяких наукових напрямках вона має здобутки світового рівня. Значна частина цих здобутків - це досягнення академіка В. І. Шинкарука, наукового лідера цієї школи, перу якого належить понад 350 наукових праць, серед яких фундаментальні монографічні дослідження: «Теорія пізнання, логіка і діалектика І. Канта» (1974), «Єдність діалектики, логіки та теорії пізнання» (1977), «Розум, свобода та долі діалектики» (2001).
В. І. Шинкарук філософськи осмислив і проаналізував такі патерналістські феномени, як віра, надія, любов, обґрунтував їхню роль у духовному житті особи і суспільства. А це відкрило нові можливості у трактуванні таких суспільних явищ, як мораль, релігія, культура.
Академік Шинкарук створив теоретичні засади філософських розробок проблеми людини, окреслив систему базових категорій - світогляд, світосприйняття, світовідчуття тощо. Цим заклав основи подальшого розвитку філософської антропології в Україні. Він обґрунтував значення соціально-філософських розробок для регулювання й управління суспільними процесами, що дало поштовх до розгортання соціологічних досліджень і завершилося становленням нового наукового напряму в Академії наук УРСР та утворенням окремого академічного Інституту соціології.
Його наукова творчість продовжує надихати сучасних філософів, вона актуальна й сьогодні. І саме тому - Товариство «Знання» України, Національна академія наук України, Національна академія пиедагогічних наук України, Інститут філософії НАН України імені Г. С. Сковороди проводять щорічні наукові Шинкаруківські читання, на яких обговорюються найважливіші проблеми суспільного, економічного, наукового життя країни.
Шинкаруківські читання проводять у дві сесії. До дня народження - перша сесія (22 квітня), до дня смерті (29 листопада) - друга сесія. У зв'язку з карантином у цьому році XV Шинкаруківські читання: «Людина в системі цінностей: сучасні виміри» будуть проведені 27 листопада 2020 року (сесії об'єднані).
Матеріали до збірки: «Людина в системі цінностей: сучасні виміри» просимо надсилати до Товариства «Знання» України - (Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.) до першого жовтня 2020 року!
Організатори:
- Товариство «Знання» України.
- Національна академія педагогічних наук України
- Інститут філософії НАН України.
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
- Університет сучасних знань
З повагою: Кушерець Василь Іванович — український філософ, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань.
