Чи є наш Всесвіт розумним?

За багато тисяч років людству так і не вдалося відповісти на найглибші філософські питання… - чи існує Бог? Або боги? Духи? Або всеосяжне творче начало й інші синоніми для якогось розуму, що є і керує нашим Всесвітом?

Якщо так, то як його "зловити" – знайти докази існування або спростувати це?

Кореспондент "Сегодня" Дмитро Буницький закопався в свіжі наукові теорії і знайшов цікаві…спойлери (міркування, гіпотези). Матеріал подається в скороченому і відредагованому вигляді).

ПРИВІТ ІЗ МАЙБУТНЬОГО: СВІДОМІСТЬ ПІКСЕЛІВ

Лос-анджелеська група вчених, в складі якої є і українські фізики з Харкова, розробляють нову фізичну модель, яка тісно і просто об'єднає квантову механіку, загальну і спеціальну теорію відносності, стандартну модель та інші теорії в якусь повну картину… В її основі - емерджентність (виникнення) лежить вельми модна в наш час концепція: реальність складається з інформації. Інформація, в свою чергу, передається символами, які діляться на два типи. Абстрактні суб'єктивно представляють собою щось інше, ніж самі символи. Наприклад, знак ")" сприймається і як дужка, лапки і як посмішка. Але нам цікаві більш фундаментальні символи. Наприклад, форма квадрата, яка показує форму квадрата без жодних зайвих смислів. Така собі геометрична мова. Така ж, як і наша реальність – вона геометрична від найбільших структур до рівня елементарних частинок і нижче. Відповідно, саме геометрична мова-код – це фундаментальний спосіб висловити інформаційне значення в нашій версії світобудови.
Тепер слідкуйте за думкою. Геометрична реальність дозволяє всім фундаментальним силам і учасникам (і гравітації теж) перетворюватися один в одного в процесі "каліброваного перетворення". Симетрія цих перетворень відповідає вершинам 8-мірного багатогранника, решітки Е-8. Тільки от проблема: вимірювань у нас всього три. Куди ж подівся 8-мірний Всесвіт?

Вчені знайшли вихід: вони звернули увагу на мову і математику квазікристалів. Звичайні кристали, якщо просто, складаються з однакових фігур, скажімо, паралелепіпедів. Вони постійно повторюються і заповнюють собою весь простір кристала. Тому структура кристала – це опис маленького паралелепіпеда. Квазікристал складається з декількох типів елементарних осередків (паралелепіпед, куб, піраміда). З першого погляду там може панувати хаос, але, аналызуючи шматок цієї структури, ви можете передбачити її поведінку на деякому віддаленні.

Проекція квазікристала

Як приклад, намалюйте на папері звичайний куб. У своєму тривимірному вигляді куб залишається кубом, має симетрію куба і поводиться як куб, незалежно від розміру. У двовимірному просторі куб стає проекцією, що складається не тільки з квадратів, але і з трапецій, тобто містить кілька форм, які орієнтовані, підкоряються певним правилам і заповнюють двовимірну площину.

Теорія емерджентності пропонує спроектувати той самий 8-мірний кристал Е-8 на 3- і 4-мірний простір. В результаті в 4D ми отримуємо дві 4-мірні форми різних розмірів із золотим перетином щодо цих самих розмірів. Вони перетинаються 7 способами, пов'язаними з числом "фі" і стикаються, утворюючи 4-мірний квазікристал. Але ми продовжуємо проектувати і з чарівною геометрією потрапляємо в нашу реальність, формуючи 3-мірний квазікристал, чия протоплітка (основна складова частина) – 3-мірний тетраедр.

Цей самий тетраедр і є найменшою неподільною одиницею нашої з вами реальності. Її цеглинка з ребром розміром в довжину планки (найменша в фізиці, 1,616 229 помножене на 10 в мінус тридцять п'ятій ступені метра). Це - піксель, якщо завгодно. Який замість того, щоб міняти яскравість і колір, "повертається вправо" або "повертається вліво".

Піксель Всесвіту

Тобто, тривимірні квазікристали, немов трава, яка колишеться на вітрі, переключаються з одного стану в інший зі швидкістю 1044 нерухомих кадрів за секунду. Рух стає більш складним з часом, квазікристал створює форми, що нагадують елементарні частинки, наприклад, - електрон, що вважається безрозмірним. Частинки ускладнюються, і гігантське кіно під назвою "Реальність" - у всій красі.

Тепер, коли ви досить вже цим перейнялися, переходимо до суті. Просторово-часова модель Ейнштейна, одна з основ теорії емерджентності, стверджує, що минуле і майбутнє існують одночасно в одному об'єкті. А це означає, що режисером сучасності може виступати майбутнє. І навпаки. Тобто, «видові вектори» впливають на реальність, змінюючи її.

Але ось найсмішніше. У кожному тетраедрі тривимірного квазікристала знаходяться зачатки свідомості в формі "видових векторів" – вони ніби актуалізують реальність, роблячи вибір на планківських масштабах. По суті, вирішуючи, куди нахилиться піксель в той чи інший момент часу. І ця свідомість змушує квазікристали створювати впорядкований простір, природу, життя.

В майбутньому живі організми в усьому Всесвіті можуть створити новий рівень комунікацій, який перетвориться на величезну нейронну мережу, чия глобальна свідомість і змушує пікселі минулого коливатися в потрібному напрямку. Фактично, створюючи своє власне минуле, яке призведе саме до такого майбутнього. Фізично це цілком реалістично, так що наші вселенські божества цілком можуть виявитися нашими ж щасливими нащадками. Або ми їх щасливі нащадки, але ми все одно будемо сподіватися на краще – в цьому і сенс Бога.

ВСЕ ЖИВЕ: ШВИДКІ І РОЗУМНІ ЗІРКИ

Якщо у емердженталістів свідомість є плодом роботи складної системи, її піком, то на протилежному кінці прихильників живого (або квазіжівого) Всесвіту знаходяться панпсихісти, які вважають, що все спочатку було наділене свідомістю. А виникає воно десь на стику фізики і телепатії. Термін "анімізм" буквально перекладається як "всесвідомість". Термін увів в ужиток італійський філософ XVI століття Франческо Патриція. Втім, точного розуміння слова досі немає. Частина панпсихістів вважає, що свідомістю наділене буквально все навколо, інші – що лише деякі вибрані класи об'єктів на кшталт нас, людей, тварин і так далі.

За довгі роки існування панпсихізм закріпився в філософії. Прихильниками живого Всесвіту були Джордано Бруно, Томмазо Кампанелла, Дені Дідро, Йоганн Гете, Артур Шопенгауер. Психологи і фізики, шарлатани і математики. Зараз цей термін вкрай популярний серед нейрологів і став основою для трьох впливових теорій свідомості.

І ось в 2016 році журнал Journal of Consciousness Exploration & Research опублікував роботу нью-йоркського фізика Грегорі Матлоффа, яка називалася "Чи може панпсихізм стати спостережною наукою?". У 2011 році він побував на симпозіумі Британського міжпланетного товариства, присвяченого внеску фантаста Олафа Стейплдона, і надихнувся його метафізикою – що Всесвіт свідомий, а частина зірок рухаються зусиллям волі.

…."Універсальне поле протосвідомості, що збігається з коливаннями вакууму, може взаємодіяти з молекулярною речовиною через внесок ефекту Казимира в молекулярні зв'язки. Дивно, але є спостережні свідоцтва того, що більш холодні зірки рухаються трохи швидше навколо центру галактики, ніж їх більш гарячі зірки", – написав Матлофф.

Гіпотеза Матлоффа звучить досить дико (хоча про щось подібне вже писали Фредерік Пол і Джек Уільямсон в трилогії "Дитя космосу"), але частина зірок може виявитися живими – хоча і досить незрозумілими нам – організмами. Сам вчений вважає, що "вольовий рух" може стати альтернативою багатьом гіпотез про темну матерію. І це пояснить дивину в різниці швидкостей між холодними і гарячими зірками – так званий розрив Паренаго. Багато досліджень показують, що швидкі зірки носяться в 260 і більше ніж 1000 світлових років від нас, в першому випадку це дрібні жовті світила, у другому – червоні гіганти. Причини їх поведінки поки неясні, а сам Матлофф напрочуд скромний і продовжує дослідження, покладаючи великі надії на телескоп Європейського космоагентства Gaia, яке розробить детальну карту нашої галактики, вивчаючи розташування зірок.

Як же зірки можуть змінювати свій рух? Матлофф вважає, що вони користуються випромінюванням односпрямованого струменя, різким викидом, який дозволяє змінювати траєкторію руху, прискорюватися і сповільнюватися.

Галактика: ШЕСТИДЕННЕ ДИТЯ

Найздоровіший підхід до питання знайшов професор Коледжу Льюїса і Кларка, оглядач НАСА Ітан Зігель – і описав його в блозі для Forbes. "Чи не є ми просто клітинами мозку більшого створення планетарного масштабу, яке ще не володіє самосвідомістю? Як ми можемо це дізнатися? Як ми можемо це протестувати?" – процитував він питання інженера НАСА Майка Пола Хьюза.

Концепція, як ми вже зрозуміли, не нова – Зігель нагадав, що навіть в комікс-всесвіту Marvel існує Вічність, загальна сума всього у Всесвіті. Але що робити з реальністю? Зігель запропонував розрахувати параметри (вік Всесвіту, тривалість сигналу від одного об'єкта до іншого, великі гравітаційні структури, кількість сигналів для обміну інформацією) і порівняти їх з мозком людини – найзручнішою аналогією.

"Мозок має близько 100 мільярдів нейронів і щонайменше 100 трильйонів нейронних зв'язків. Нейрон спалахує приблизно 200 раз в секунду. Якщо виходити з того, що людське життя триває десь 2-3 мільярди секунд, виходить дуже багато сигналів. Буде потрібна мережа з трильйонів зірок у рамках обсягу в мільйон світлових років протягом квадрильйона років тільки для того, щоб отримати щось порівнянне з тією кількістю нейронів, нейронних зв'язків і обсягом сигналів в мозку. Іншими словами, ці сукупні числа для мозку і великих, сформованих галактик, є порівнянними між собою", – вважає вчений.

Різниця лише в тому, що нейрони пов'язані між собою, а зірки постійно переміщаються під впливом інших зірок і мас усередині галактики. На думку Зигеля, це не дає сформуватися стійким сигнальним структурам: "Грунтуючись на знанні про те, як виникає свідомість, я вважаю, що недостатня кількість узгодженої інформації переміщається між різними утвореннями, щоб це (свідомість) стало можливим".
Потенціал для розвитку чогось на кшталт самоусвідомлення присутній. Однак, в кращому випадку, навіть якби цього вистачило, розрахунки показують: зараз наша галактика була б шестиденним немовлям. Для більш складної свідомості поки не вистачає часу. Поки ж ми можемо лише будувати моделі або чекати, поглядаючи в космос і вивчаючи закономірності, поки Вселенський розум сам не еволюціонує до тієї складності, щоб зв'язатися з нами (джерело: ukr.segodnya, Навини науки і техніки,7.09.2017).