От і вечір. Дякую тим, хто був сьогодні поруч! Ми гарненько попрацювали в новому нашому Вулику, гарно й поспілкувались. Четверо - з Старого міста, двоє - з Соцміста, зокрема, Люда Б. нову і туди, і назад з рюкзачком пішки. 5 Км/год ходить в свої "шашнадцять", а вам слабо? 

Вже відновили бібліотечку патріотичної україномовної літератури, зокрема, періодичної, закінчили нашу інсталяцію з світлинами загиблих мешканців Донеччини. Раніш робили її тільки на виїзді, а тут вирішили: нехай будуть "ЗАВЖДИ З НАМИ". Ну, і перші сіточки вже сплелись. Руки скучили за роботою. Короновірус співпав з пошуком нового приміщення і трохи вибив нас з обойми.

Вдячна дуже скромним людям, які не піаряться, а просто взяли і підтримали волонтерів, надавши затишну простору кімнату, не лякаючись дурних "червоних прапорців".

Свою вдячність я сьогодні особисто виказала не в славословіях, а в тому, що прибрала на сходах, що ведуть до чорного входу і навела лад на вулиці біля нього. Ми вміємо бути вдячними, любимо порядок, і щоб все було красиво. Ще, звісно, є що облаштовувати, найбільш турбує Мапа Єдності.... Вона велика, і нікуди не вписується, на жаль...