Друга неділя після Трійці присвячується Всім святим, що у Землі українській прославились. Григорій Сковорода називав святими тих, хто здійснював добро для людей та породжував своєю любов’ю нове творіння, перетворюючи світ у новий початок та тих, хто при житті боровся за ті закони життя, які будуть установлені у майбутньому. Опираючись на послання апостола Павла, він стверджував, що молитви, в які вселилася енергія Духа , є провісниками майбутнього світу, направленого на благо для інших. Сила Духу забезпечує перемозі нового творення. Павло закликає християн жити як народ, який не думає вертатись в єгипетське рабство , а із усіх сил намагатися умертвити те, що несе смерть та жити оновленим життям, створеним Святим Духом для тих, кого він веде.
Святкуючи пам'ять усіх святих, що в землі Української просяяли, ми згадуємо всіх святих, що в подвигах, трудах і жертовності стяжали благодать Духа святого. Це не лише ті, яких канонізували українські митрополити, а й всі ті, хто вели і ведуть нас до Царства Божого (досконалого суспільства).
Свята княгиня Ольга, св. кн. Володимир, Ярослав Мудрий, Нестор Літописець, Володимир Мономах, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Тарас Шевченко та багато інших світочів нашого народу залишили яскравий слід в історії української самобутності.
До святих зараховуємо і тих, хто на цей час бореться з абсолютним злом у сучасному світі. Нині воно (зло) проходить не лише між нами і агресивною росією - державою з її нездержаними, дикими геополітичними бажаннями, а й через кожну людину у багатьох країнах. Але на імперську експанцію звернули увагу лише тоді, коли вона вдарила в обличчя всьому світу, який не може примириться з реальністю масштабного зла, але, разом з цим, іноді реагує на нього невміло та інфантильно. Взявши на себе основний тягар війни та місію порятунку всього людства, українські герої творять суворий суд над загарбною поганню, свідомо жертвуючи своїм життям за спасіння цивілізації. Але Святі Герої не вмирають, а продовжують жити в установлених ними законах майбутнього, які чинять багато доброго і прекрасного, забезпечуючи рід людський красою життя, любов’ю та мудрістю.
До Собору святих землі Українською недавно увійшов Ярослав Анатолійович Сергієнко із Придісення. У сім’ї його називали ніжним словом – Ярик. Це була талановита, добра, щира людина, надійний чоловік і син, люблячий батько, надія своїх батьків, відповідальний громадянин, патріот України, який з перших днів увійшов до Зазимської ТерОборони, з якої пішов на лінію фронту захищати Україну. У нерівному бою загинув, але духом залишився живим. Святі Герої не вмирають, бо їх геройський Дух веде до перемоги любові і добра над абсолютним злом!
Слава Україні! Святим і Героям слава!
Василь Кушерець
https://www.youtube.com/watch?v=I3LLWPgFzPU
