Микола Амосов - видатний хірург і вчений, доктор медичних наук, професор, Герой соціалістичної праці, лауреат Ленінської і 3-х Державних премій України. Академік НАН і АМН України, заслужений діяч науки України.
М.М. Амосов народився 6 грудня в с. Олхово Вологодської губернії.
1939 р. М.М. Амосов з відзнакою закінчив Архангельський медичний інститут, а в 1940 – з відзнакою Всесоюзний заочний індустріальний інститут. Під час Великої Вітчизняної війни М. Амосов був на фронті провідним хірургом польового госпіталю.
У 1952 році М. Амосов як видатний спеціаліст з грудної хірургії був запрошений до Київського інституту туберкульозу для керівництва спеціально створеною клінікою тора кальної хірургії.
М. Амосов став одним з ініціаторів широкого впровадження в нашій країні хірургічного лікування при захворюваннях легень, вніс багато нового у розвиток цієї проблеми. Його дослідження сприяли значному зниженню захворюваності туберкульозу і корінному підвищенню ефективності лікування захворювання легень. У 1961 році праці М. Амосова з легеневої хірургії біли відзначені Ленінською премією. У 1955 р. він уперше в Україні почав хірургічне лікування вад серця і одним першим у Радянському Союзі в 1958 р. широко запровадив у практику метод штучного кровообігу.
У 1963 році Микола Михайлович першим у Радянському Союзі виконав протезування мі трального клапана, а в 1965 р. уперше в світі створив і впровадив у практику антитромботичні протези серцевих клапанів. М. Амосов започаткував низку нових методів хірургічного лікування вад серця, оригінальні моделі апаратів штучного кровообігу. Праці М. Амосова з хірургічного захворювання серця були відзначені Державною премією України (1998), Золотими медалями (1967, 1982) і срібною медаллю (1978) ВДНГ СРСР.
Свою роботу М. Амосов поєднував з великою громадською діяльністю. Був депутатом Верховної Ради СРСР п'яти скликань.
Микола Михайлович широко відомий як письменник. Його повісті «Думки і серце», «Записки з майбутнього», «Книга про щастя і нещастя» неодноразово видавалася у нас в країні і за кордоном.
12 грудня 2002 р. на 90-му році життя Микола Михайлович Амосов помер.
Шендеровський Василь Андрійович,
доктор фізико-математичних наук,
професор, віце-президент
Українського фізичного товариства
та дійсний член Наукового товариства Шевченка;
Кушерець Василь Іванович,
доктор філософських наук,
професор, заслужений діяч науки
і техніки України,
голова правління Товариства «Знання» України.
