Каша Михайло Степанович (06.12.1920, м. Елізабет, штат Нью-Джерсі, США) – вчений (фізична хімія), педагог (США). Член Американської академії мистецтв та наук, Національної академії наук (США). Професор біофізики, директор заснованого ним же Інституту молекулярної біофізики Державного університету Флориди.

Народився у родині українських емігрантів до США Марії та Степана Каш. Навчався в Мічиганському. Каліфорнійському університетах (доктор фізико-хімічних наук – з 1945 р.).

З 1943 р. працював в університетах Берклі під керівництвом видатного молекулярного хіміка Дж. Н. Льюїса. Праці М.Каші – з теорії про хімічну реакцію плутонію. Автор відкриттів у теорії люмінесценції, спектроскопії з фізичним та біологічним використанням. Зробив значний внесок у розвиток американської науки, зокрема молекулярної електронної спектроскопії та молекулярної фотохімії. Сформулював «правило Каші», «ефект Каші».

Як педагог М.Каша виховав велику кількість студентів, багато хто з них зробив значний внесок у розвиток науки.

За особливі досягнення в науці М. Каша неодноразово нагороджувався міжнародними відзнаками: медаллю Джорджа Портера та медаллю Роберта Муллінена, а також був удостоєний 5-ти національних нагород США.

Президент Джеймс Картер 1979 р. призначив професора М. Кашу членом національної Ради з науки. М. Каша – член низки американських національних академій, Бразильської академії наук (1991 р.), почесний доктор наук університету Гонзага (Вашингтон, 1988 р.), Гданського університету (Польща, 1992 р.).

Закордонний член (від 1990 р.) НАН України.

Шендеровський Василь Андрійович,

доктор фізико-математичних наук,

професор, віце-президент

Українського фізичного товариства

та дійсний член Наукового товариства Шевченка;

Кушерець Василь Іванович,

доктор філософських наук,

професор, заслужений діяч науки

і техніки України,

голова правління Товариства «Знання» України