3. Додатки:

Кушерець В.І.,
доктор філософських наук, професор,
голова правління Товариства „Знання" України,
президент Університету сучасних знань
Доповідь на ІV Пленумі правління
Товариства «Знання» України
(скорочений варіант)

Істиною для присутніх в цій залі повинні стати слова: „Знання сьогодні цінніші, ніж будь-коли раніше за всю історію людства".
Адже саме цей постулат, по суті, визначає закони і смисли нашої – знанівської діяльності.
Справді, знання в ХХІ столітті на фоні вичерпаності речовинних ресурсів, перетворюється чи не в основну форму енергії, за допомогою якої людська діяльність може забезпечити створення умов для добробуту та процвітання суспільства.
Конкурентноздатність кожного громадянина зокрема та й держави загалом, а відтак і міра комфортності буття кожного з нас безпосередньо залежать від того, наскільки ми, українці, переводимо свої знання, уміння та навички в інноваційні продукти – головний товар в умовах ринкових відносин ХХІ століття.
Сьогодні важливі не лише раціональні, технологічні знання, які створюють навколо людини штучно-зручний матеріальний світ та продукують нові, ефективніші для неї умови споживання доступних земних благ. У теперішніх умовах особливого значення набувають гуманістичні, екзистенційні знання, адже відомі футурологи стверджують: „Або світ буде духовним, або його не буде".
Київська світоглядно-гуманістична школа філософії, розвинута академіком Володимиром Ілларіоновичем Шинкаруком, який довгі роки живив наші світоглядні уявлення та спрямовував роботу Товариства, передбачає надзвичайну спрагу до людиноцентричного знання у прийдешньому столітті.
Справді, розуміння суті людини як центру Всесвіту; усвідомлення її іпостасі як центротворчої, навколо якої все обертається, набуває ознак гомоцентричності та ставить надзавданням створити принципово нове суспільство, в якому людина (але людина відповідальна), несе обов'язок не лише за сьогодення, а й за майбутнє, майбутнє біосферного і ноосферного оточення.
Широкий світогляд дає людині розуміння себе самої, власного призначення, природної свободи самовираження, місця в світовій взаємодії, дає розуміння інакшої ефективної роботи соціальних інституцій та мирних методів змін.
Таким чином, світогляд реалізується у нову якість суспільства, бо суспільство змінюється зсередини, на атомарно- антропологічному рівні, через зміну його первинної матриці.
Поширення саме цілісних, системних знань – це і є місія, функція й відповідальність, покладена самою історією на Товариство «Знання».
Фрагментарне, кліпове або, як кажуть, пазлове знання призводить до неминучої залежності від указівок ззовні, що веде до пасивізації індивідуальності, а вже її наслідок – домінування соціальної нестабільності, почуття обманутості, які неминуче ведуть до втрати надії, спраги до життя та смислу.
Лише змінений, позитивно спрямований світогляд організує суспільство по-новому, а, отже, на іншій основі, забезпечуючи моральну і духовну владу над старими цінностями, переконаннями та способом мислення.

Від широкого світогляду з'являється висока якість народу.
(Володимир Шинкарук)

Товариство «Знання» України протягом майже 65-річної історії напрацювало найрізноманітніші та водночас результативні системні форми науково-просвітницької діяльності. Це і народні університети, і цикли лекцій, і різноманітні лекторії, і «круглі столи», конференції, тематичні зустрічі, тренінги тощо. Товариство у свій час було основною потужною інформаційно-роз'яснювальною інституцією в суспільстві. Особливо це стосується тяжких післявоєнних років, коли голодно-репресивні 30-ті роки, а потім війна забрали мільйони талановитих і унікальних носіїв знань, професорів, викладачів, вчителів, перспективних студентів.
Саме завдяки нашій діяльності світ відчув потужну силу наукового Просвітництва, котра за короткі терміни спромоглася розбудити не лише пізнавальний інтерес у широких верств населення, але й масову творчість у виробництві принципово нового знання, яке вивело Україну у світові лідери з питань науки та освіти.
Звичайно, у процесі приватизації і запровадження ринкових відносин багато чого змінилося у нашій організації.
Товариству вдалося зберегти не лиши найкращі здобутки з минулого, а й створити нові наукові установи, які зберігаючи науково-просвітницькі форми, набули характеру та ознак освітніх закладів.
Хотілося б розповісти про наших ювілярів – Університет сучасних знань, якому виповнюється рівно 10 років та Київський планетарій, який відзначає своє 60-ліття.
Університет сучасних знань – це плоть від плоті Товариства «Знання» України. Тому свято Університету – це свято кожного члена правління, адже всі ми причетні до його створення.
Якщо давати оцінку закладу загалом, то за десять років він успішно виконував і виконує велику соціальну функцію. На сьогодні Університет підготував для нашої держави армію висококваліфікованих спеціалістів, не користуючись бюджетними коштами, а навпаки – поповнюючи їх.
Створено також міцний колектив самовідданих вчених і педагогів, з'явились нові робочі місця, в тому числі і для працівників Товариства.
Університет згуртував навколо себе плеяду науковців, педагогів, зіркових професорів та доцентів, які стали нашою гордістю. Тут виробляється наукове знання для суспільства, формуються наукові школи.
В університеті панує дружня атмосфера і почуття спільності, відсутні штучно створені кордони між викладачами та студентами.
Ідея Університету Сучасних знань полягає не лише в підготовці спеціалістів, видачі дипломів, а ще й у тому, щоб громадяни ставали розумнішими, досвіченішими.
Ми повинні формувати особистість, яка здатна мислити „тут і тепер", активізувати власну індивідуальність, спрямовувати сили та вміння у правильне русло. Випускати не просто висококваліфікованих фахівців, а й людей сильного характеру, загартованої волі, широкого світогляду, внутрішньої культури, власними поглядами, сформованим мисленням. Наші студенти – це та молодь, яка приходить не за документами („корочками"), що підтвердять навчання у вищому навчальному закладі, а за знаннями.
Часто можна почути у виступах посадових осіб, що, мовляв, у нас дуже багато розумних, а працювати нікому. Ми б не звертали уваги на цю іронію, якби вона не переходила в освітню політику.
Але ж багато хліба не буває!
Держава зацікавлена в освічених і розумних громадянах, які б становили основний ресурс розвитку країни. Будемо пам'ятати, що люди формують ринок праці, а не навпаки. При цьому гуманітаріїв завжди потрібно більше, аніж їх на сьогодні затребує ринок праці. Нації потрібен дуже великий відсоток гуманітаріїв, щоби духовно не деградувати. Можливо, хтось і закине, що в нашій державі багато продавців з вищою освітою. Та проблема полягає в іншому – в тому, що багато хто з учителів або з людей з вищою освітою суміжних професій і не хотів би йти за прилавок працювати. Але їх біда змушує. Саме ці проблеми пов'язані із депресивним станом нашої економіки. Економіка України розвивається з кожним роком потужніше, але це ще сповільнений ритм, оскільки він здійснюється не на новій якості. Є першочергові проблеми, в тому числі на ринку праці, які не можна розв'язувати застарілими прорадянськими методами, за котрими брали запити про те, скільки вчителів потрібно для кадрового забезпечення, що й визначало кількість затребуваних абітурієнтів до того чи іншого вузу. У наші ж часи, поки студенти завершать навчання, кадрові запити наберуть протилежних обертів. Ми ніколи не зможемо домогтися балансу при таких умовах. Ці питання повинен регулювати не лише стихійний ринок. Бо ніхто інший, як підготовлені, грамотні люди створюють нові робочі місця.
Сьогодні Європа, США, Японія та інші розвинені країни прагнуть до того, щоб у них було якомога більше людей із вищою освітою (Японія і Франція спонукають до обов'язкової вищої освіти своїх громадян). Освіта, яка є основним джерелом знань, перетворює суспільні цілі в принципово нову якість, а саме суспільство у нову модель.
За підрахунками ЮНЕСКО, достатнього рівня національного благополуччя, яке відповідає світовим стандартам, можуть досягти лише ті країни, в котрих не менше 40 відсотків населення з вищою освітою, а в процесі модернізації перекваліфіковано не менше чверті дорослого працездатного населення.
На жаль, ми доволі відстали від вказаних стандартів. Очевидно, що якою б економічно розвиненою держава не була, вона не зможе самостійно забезпечити лише бюджетом сучасні освітні потреби.
Не фінансує державу та освіту й вітчизняний, олігархічний бізнес. Так, у структурі річних затрат на освіту частка бізнесу не перевищує 0,7%. Тому не варто розгортати дискусію про кошти з державного бюджету, які б виділялися на перекваліфікацію населення, так би мовити, „освіту для дорослих".
В Україні ще не дозріли до розуміння всього значення освіти дорослих. Сенс освіти дорослих відсовується на периферію. Наша країна одна з не багатьох в Європі, де ставлення до непрофесійної і неформальної освіти нерідко зводиться до примітивного розуміння – як до особистої справи дорослих та завдань комерційної освіти. Для недержавного сектора ця проблема не передбачає рівноправ'я у питаннях фінансової підтримки і пільгових умов діяльності.
Якраз соціальний проект, Університету полягає також і в тому, що він здатний бути чи не головною ланкою в системі безперервної освіти Товариства. Наприклад, надавши базову освіту, ми можемо постійно через кредитно-модульну систему перенавчати впродовж життя дорослих, змінюючи навіть напрям підготовки. Таким чином, філії університету будуть надійними осередками Товариства у перепідготовці працездатного населення в процесі модернізації країни. Правда, для цього потрібно ліцензуватись на право перепідготовки спеціалістів. Це і є надзавданням Університету у найближчий час.
Наступний проект УСЗ, який є дуже важливим, зокрема для Товариства «Знання» – це підготовка висококваліфікованих, різнобічноосвічених кадрів для Товариства. Уже сьогодні ми маємо можливість відсилати кращих студентів у Німеччину та Данію для підготовки спеціалістів у галузі перекваліфікації, тобто освіти дорослих. Сьогодні там навчається 8 наших студентів. Такий напрям підготовки спеціалістів, менеджерів з поширенням знанань в інтелектуальній атмосфері є дуже важливим.
Особливе місце в забезпеченні системними формами науково-просвітницької та інформаційно-освітньої діяльності належить Планетаріям Товариства, які є обличчям і гордістю нашої організації та наукового Просвітництва взагалі. Зовсім недавно ми відкривали новий, сучасний планетарій в Донецьку, святкували 50-річний ювілей Херсонського планетарію, відзначаючи їх потужний вплив на становлення наукового знання наших школярів.
Сьогодні ми відзначаємо 60-річний ювілей Київського планетарію. Вітаючи славетний колектив з цією знаменитою датою, наголосимо на його ролі у поширенні природничих знань серед населення. Лише за рік Київський планетарій відвідують близько 300 000 дітей і дорослих, для яких нашими працівниками: директором, академіком НАНУ Чурюмовим К.І. та кандидатами наук Герасименко С.В., і Коваленко Н.С., та Дірдовською О., і Макогон К.О. розроблено близько 150 програм і лекцій за абонементами шкільної програми, а також загальноосвітніми абонементами від першого по одинадцятий класи, частина з них читається англійською мовою.
Не випадково, що пленум Товариства ми проводимо в оновленому планетарію, адже оновлення осередку знань для українських школярів відбувається за програмою розвитку Товариства «Знання» України.
Колектив планетарію спільно з Товариством сферичного кіно, а також з київською компанією «FrontPictures» застосували новітні технології у науково-розважальному центрі мультимедійними інтерактивними технологіями, панелями та відеопроекціями, завдяки яким можна ефективніше і значно ширше засвоювати нові знання.
Сьогоднішнє завдання колективу планетарію полягає в розробці програми для купольного контенту, щоб наукові знання можна було подати цікаво, поетично та музично. Окрім цього, планетарійці мають на меті урізноманітнити мультимедійні ігри та атракціони не лише розважальними супроводами, а й цікавим, науково-пізнавальним змістом.
Мабуть, це завдання переросте у спільну роботу з творчими колективами, з якими у нас укладена угода про співпрацю.
Дозвольте від Вашого імені висловити подяку студії „FrontPictures", центру «Атмасфера» та всім причетним до цих ІТ – технологій.
Символічно, що робота оновленого планетарію почалась з благодійної акції для дітей з дитячих будинків та інтернатів Київщини. Наш науково-розважальний центр надав можливість дітям-сиротам першими побачити та відчути переваги мультемедійних інтерактивних технологій.
Високу оцінку та схвальні відгуки отримали заходи, що були присвячені 300-річчю від дня народження видатного вченого Ломоносова М. В., проведені в грудні минулого року за участю російських колег.
У майбутньому, на базі нашого спільного мультимедійного парку, буде створено інтерактивний музей науки та музей сучасного знання. До реалізації цього проекту підключився й Університет сучасних знань.
На фоні оновленої роботи планетаріїв, дисонансом, звучить робота Черкаського планетарію. Керівникам їх обласної організації (професору Морозову А.Г., Ященку В.Є., Полуляху С.В.) потрібно ще усвідомити особливу роль у просвітництві та гідно скористатися тими можливостями, які їм надали попередники, зумівши в значно гірших ресурсних умовах побудували планетарій і наситити його роботу відповідним чинним змістом.
Ефективна освітня та просвітницька діяльність не можлива без неперервного поширення кращого досвіду такої праці.
У цій справі насамперед важливий системний підхід. І він з успіхом застосовується центром виставок і презентації (керівник – Волошина Т.В.). Уже понад 10 років центр проводить плідну роботу в освітньому просторі, тому сьогодні ми розділяємо свято спільно з працівниками центру.
Освітянські виставки – це потужна просвітницька діяльність. Тут проводяться численні семінари та «круглі столи», присвячені проблемам міжнародного співробітництва в галузі освіти та впровадження сучасних технологій, презентації вітчизняних й закордонних навчальних закладів, молодіжних програм, програм, обміну студентами та учнями, вивчення досвіду співпраці з європейськими країнами у галузі освіти та працевлаштування молоді.
Виставка «Освіта та кар'єра» – це перша освітянська виставка, що з 2008 року має статус міжнародної, згідно з дорученням Кабінету міністрів України. На сьогодні вона є найбільшою виставкою за кількістю забудованої площі та виставкових майданчиків серед освітянських виставок в Україні (більше 15000 відвідувачів за 3 дні роботи виставки); тут постійно беруть участь не менше 50 закордонних вищих навчальних закладів.
Виставку традиційно відкривають Міністр освіти і науки, молоді і спорту України та посли іноземних диппредставництв в Україні, США, Франції, Канади, Польщі тощо.
Через центр «Знання-Круїз» Товариство «Знання» співпрацює в просвітницькій та освітній діяльності з нашими ближніми та далекими сусідами.
Центр надає якісні послуги вітчизняним фахівцям у різних галузях знань, насамперед, освітянам, шляхом організації їх виїздів за кордон, де вони змогли б підвищити свою професійну кваліфікацію у неформальному спілкуванні із зарубіжними колегами. На сьогодні розширено перелік країн і міст, пов'язаних з проведенням професійного навчання. З метою обміну досвідом у галузях науки, техніки та освіти, розроблена програма приїзду до України іноземних фахівців Були організовані виїзди на професійний форум у Париж, Ліон, Марсель, Ніццу (Франція), Барселону (Іспанія), Афіни (Греція), Бірмінгем (Великобританія), Люксембург, Брюссель (Бельгія), Туніс, Об'єднані Арабські Емірати, Прагу (Чехія), Базель (Швейцарія), Мальту тощо; на міжнародні професійні освітні виставки «GESS2011 GETEXEDUCATIONRECRUTMENT», в Об'єднані Арабські Емірати, «LeSaloneuropeendel''education 2011» Париж, Франція. У 2010 році вперше організована ділова зустріч українських і мальтійських фахівців з освіти в Мальтійському Університеті на о. Мальта. Ефективно діяли і діють системні форми поширення знань в організації розповсюдження знань з міжнародних стандартів фінансової звітності. Наведу лише одну цифру. Із 700 тис. бухгалтерів країни, левова частка – 600 тис., пройшли курсову перепідготовку через організації «Знання».
До організаторів такого навчання в масштабах всієї України в першу чергу потрібно віднести всіх голів базових організацій Товариства «Знання», насамперед Теклюка В.О., Забаву Н.М., Пономаренка А.С., керівників центрів: Джунь Р.Я., Карабанову І.В., Харлана А.А. та інших.
Досвід ефективності нашої роботи показує й системний підхід у просвітницькій діяльності центру «Українознавство» (керівники центру – професори Кононенко П.П., Мартинюк А.Г.). Головний його здобуток – участь у забезпеченні українізації гуманітарної підготовки особового складу військових та силових структур України. Для цього в різних куточках України була організована курсова підготовка з українознавства. Після її закінчення 5000 тисячам українських офіцерів були вручені відповідні сертифікати, армійським і шкільним бібліотекам безкоштовно передано 32 тисячі книг українознавчої тематики.
Військовикам і освітянам центром «Українознавство» безкоштовно передано комплекти короткометражних відеофільмів виробництва Національної кінематики України «Київнаукфільм» під рубрикою «Невідома Україна», кожна з яких включає 80 відеофільмів. Відеолекторій «Невідома Україна» проводиться на стаціонарній основі у Києві, Севастополі, Харкові, Донецьку, Одесі, Сумах.
За подібною схемою була також здійснена перепідготовка вчителів історії України та адміністративних працівників Донецької та Луганської області.
У цьому ж році через згаданий центр було поширено 16 800 словників української мови.
Отримано десятки подяк – відгуків від військовиків та освітян на адресу Товариства «Знання» і центру «Українознавство».
Українізацію Українського війська зупинити вже неможливо, армія живе нею і не уявляє себе без неї. Тому центр «Українознавство» на прохання командування щороку поновлює свою співпрацю з військовиками, здійснюючи її на громадських засадах й безкоштовно.
На мій погляд, це є наслідком того, що ми націлені на справу, а не на діяльність у словах.
Потужну системну українознавчу діяльність розгорнула і Вінницька обласна організація «Знання».
Так, у 2011 році нею була розроблена Програма розвитку просвітницької діяльності, спрямованої на вшанування української історії й утвердження та організацію інформаційно-просвітницької роботи серед населення Вінниччини на 2011 рік. Програма отримала фінансову підтримку в розмірі 27 тис. гривень.
Форми науково-просвітницької роботи визначаються потребою дати певну систему знань зі складних питань соціально-економічного, політичного і культурного розвитку країни. Йдеться про відновлення мережі лекторіїв, створення курсів та шкіл підвищення кваліфікації кадрів. Нині люди перестали отримувати активну й повну інформацію про події та явища, особливо складні. А це несе в собі реальну загрозу інтелектуальної духовної деградації нації.
У 2011 році активно використовувались системні форми просвітницької діяльності безпосередньо в приміщенні правління Товариства.
У лекторіях «Трибуна вченого», «Трибуна політика», «Діячі культури України», педагогічному лекторію «Батьківське щастя» виступили відомі діячі науки і культури України, США, Данії, Росії. Пройняли та зацікавили грунтовними, інформаційними доповідями Геннадій Удовенко (міністр закордонних справ України (1944 – 1998), народний депутат України ІІІ, IV і V скликань Верховної Ради України, Президент 52 – сесії Генеральної Асамблеї ООН; Борис Олійник (поет – академік, Герой України, голова Українського фонду культури); Галина Сагач (доктор педагогічних наук, професор); Андрій Окара (відомий російський політолог з Москви; Тетяна Лебединська (доцент з Петербурга, член НСПУ; Валерій Курінський (відомий вітчизняний психолог).
Проведено чимало цікавих заходів у лекторії «Трибуна українознавця». Рекламі цих благодійних лекційних заходів сприяла радіостанція «Голос Києва» (головний редактор Мандзюк В.М.). І це далеко не весь перелік проведених заходів...
Характеру систематичності набули в Товаристві започатковані разом з Академією педагогічних наукпсихолого-педагогічні консультації для батьків. З цікавими практичними порадами виступили перед слухачами: І. Бах, академік НАПНУ; С. Болтівець, доктор психологічних наук; директори і педагоги кращих гімназій м. Києва, вчені Інституту обдарованої дитини Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. На консультаціях йшлося про виховання дитини, про формування, починаючи з раннього віку, працелюбної особистості, яка б володіла професійною майстерністю, адекватною до вимого сучасної праці, почуттям відповідальності, сумлінним ставленням до обраного фаху, здатної працювати в умовах ринкових відносин, готової до цивілізаційної підприємницької діяльності.
Кожного дня у приміщенні Товариства відбуваються просвітницькі заходи у вигляді курсів, лекторіїв, занять з підвищення кваліфікації, круглих столів, психологічних тренінгів тощо.
Цю роботу успішно спрямовує вчений секретар Товариства Василашко В.Ф., ведуть Слива Ю.І., Кучменко Л.М. та інші.
УСЗ та Товариство „Знання" мають свій творчий гурт «Чумаки», який натхненно поширює українську народну пісню виступаючи, як у Товаристві, так і за його межами. Маємо намір і надалі всебічно підтримати їхню благодійну творчу діяльність.
Як бачимо, завдання перетворити приміщення «Знання» в центр інтелектуальної і духовної енергії столиці, поруч з Олімпійським стадіоном (центром фізичної та психологічної енергії), цілком реальне.
Подібні заходи відбуваються і в регіональних структурах Товариства. Наразі відзначимо Донецьку обласну організацію, яка разом з філією УСЗ, обласним і макіївським міськими відділами юстиції проводять тижні правових знань. Луганська обласна організація влаштовує круглі столи «Що ми можемо зробити для створення правової держави» та семінари з питань пенсійної реформи, проблем соціального та правового захисту споживачів, оподаткування, трудового законодавства. Полтавська обласна організація Товариства за підтримки Американської асоціації юристів створила юридичну клініку, а Тернопільська філія практикує дні юриста. Правові науково-практичні конференції відбуваються й у Одеській та Хмельницькій обласних організаціях.
Три роки поспіль обласна організація «Знання» спільно з Інститутом економічних досліджень (Київ) проводять у Кіровограді курси, на яких члени тендерних комітетів бюджетних структур вивчають чинне законодавство з тендерних закупівель.
Якщо ж бути самокритичними, то слід зауважити, що з ряду причин в багатьох областях ми втратили ініціативу просвітницької діяльності.
Проблеми, пов'язані насамперед з відсутністю приміщень, належного фінансового забезпечення, кадрового голоду, незатребуваністю просвітницької роботи місцевими органами управління.
Останнє спричинено зокрема млявістю наших пропозицій про співпрацю з обласними адміністраціями.
Саме у цьому питанні необхідно опиратись на адміністративний ресурс, адже різні форми наукового просвітництва, лекторії, курси, семінари дають можливість оперативно інформувати громадськість про рішення, що прийняті на державному, регіональному та місцевому рівнях. Нині це форма прямої причетності громадян до рішень, які приймаються стосовно них же самих.
Всі ми говоримо про нагальні суспільні реформи. Але ж їхньої суті ніхто до кінця так і не усвідомлює! Широкі верстви населення не проінформовані про те, яку і коли конкретно користь отримає кожен з нас особисто від цих реформ. Виходить, що реформи для громадян чужі, фіктивні, формальні і, відповідно, їх ніхто не буде втілювати в життя.
Необхідно ініціювати в практику доповіді і лекції видатних учених, соціологів, політологів та економістів, які б коментували стратегії реформування економіки, проблеми системи оплати праці, пенсійного забезпечення. Також варто відновити «Трибуни представника адміністрації області», які раніше функціонували у Вінницькій та Дніпропетровській областях, на яких, в так званий „єдиний день інформування населення", у прямому діалозі з народом виступали представники адміністрації області, керівники міністерств і відомств.
Знанівцям слід продемонструвати органам регіонального управління значний соціальний ефект такого проекту. Адже системна лекційна діяльність набуває сьогодні особливого соціального значення, допомагає долати нерівність доступу до знань, яка виникає у результаті розшарування суспільства, в значній мірі знімає стреси, депресію.

Шановні члени правління!

Можна наводити ще багато добрих справ та системних форм науково-просвітницької роботи, яка проводиться обласними організаціями Товариства. У доповіді лише фрагменти нашої роботи.
Проте варто поставити перед собою узагальнене питання: «Що в цьому році у Товаристві зроблено краще, ніж у попередньому? Які ж перспективи нашого розвитку?»
У наших інформаційних документах: брошурах, буклетах, листках, які Вам сьогодні роздано, у деякій мірі є відповідь на поставлене питання.
У минулому році просвітницьких заходів проведено більше, їхня якість вища, ефективніша, а прибуток на обсяг робіт по правлінню збільшився на 1 млн. гривень.
Підсумовуючи роботу між ІІІ і ІV пленуом Товариства, варто відзначити, що наша робота вийшла вже за межі країни та має міжнародне визнання, також з'явилося більше спільних проектів з нашими близькими і далекими сусідами.
Серед громадських організацій і об'єднань Товариство чіткіше позиціонувалось як організація, яка націлена на справи, а не на розмови.
Проте, давайте поставимо перед собою вагоміше питання: а чи ми дійсно суспільна сила, до якої прислухаються, з якою рахуються, яка по-справжньому захищає інтереси носіїв знання, членів Всеукраїнського громадського об'єднання, що має власну мережу дієвих організацій в масштабах України? Настільки організація є потужним провідником національних та регіональних суспільних інтересів всієї України?
Часто ці питання відсуваються на задній план й не розглядаються. Адже на порядку денному постійно виникають проблеми нашого виживання.
Брутально забрані приміщення Товариства: УБНТЗ, приміщення Кіровоградської, Львівської, Житомирської, Вінницької, Одеської обласних організацій. Це ті приміщення, котрі стояли у нас на балансі. І більшість, мабуть, стоїть на балансі й сьогодні, адже ми нікому іншому їх не передавали.
Ми втратили багато приміщень через інсайдерську (читай зрадницьку) діяльність попередніх керівників місцевих організацій в Ялті, Керчі, Феодосії, шляхом крутійських схем та незаконних, на наш погляд, судійських рішень. Але за приміщення Товариства «Знання» в м. Феодосії ще можна поборотися.
А чого нам вартували рейдерські захоплення готелю «Знання»??? Бандитське захоплення приміщення редакції журналів «Наука і культура» та «Трибуни», колотнеча з непродовженням оренди в Чернігівській обласній організації Товариства та подальшим її виселенням в нікуди.
Наразі, реальна загроза стоїть перед Чернівецькою обласною організацією. А ми не в змозі їм кардинально допомогти!
У свій час було виділено Дніпропетровській організації Товариства тимчасовий кредит на 25 000 грн. Проте, й такі кошти її не врятували. На сьогодні, організація як повноцінна, за свідченнями голови правління Алексеєвої Г.Г., уже не функціонує й пропонує Товариству печатку.
Також виділялася постійна допомога Чернігівській організації. А кінцевий результат – повернута печатка і ... робіть з нею що захочете?! Виходить, що ніякої відповідальності, окрім центрального апарату Товариства, вони не несуть. Вся відповідальність лежить на нас, зокрема за збереження всієї документації, особливо бухгалтерської!? Аналогічна ситуація склалася в Сумах.
А скільки ми виділяли допомоги Волинській організації?! А справи і досі, як слід, не поліпшуються. Чи не всі проблеми з експлуатації приміщення Черкаської організації лягають на правління Товариства «Знання» України. Як ми не „воюємо", а ще й до цього часу не оформлена земля, не отримано свідоцтво на право власності центру «Знання», хоч їм теж достатньо виділялося фінансової допомоги.
Окрім цього, не вирішеними залишаються проблеми Херсонського планетарію. У пам'яті майорить гіркий досвід Харківського планетарію, який нині хочуть через суди колектива відібрати.
Сьогодні уже просять фінансової допомоги для розвитку та захисту від рейдерських посягань Львівська і Чернівецька обласні організації.
Ось так проходить наш час, його пожирає колотнеча: „як захиститись, як допомогти організаціям, де взяти для цього кошти?".
За нашими підрахунками до 90% управлінської діяльності витрачаються тільки на «компенсацію прокоментованих неподобств». І лише 10-20% наших зусиль дійсно корисні та дають реальну віддачу. Для працівників Товариства важливо не лише збільшити трудові витрати (ми й так трудимося чимало), а різко збільшити частку корисної праці у загальній масі праці.
Часто-густо ми занурюємося з головою у штучно створені, зовсім «безглузді» проблеми» й піддаємося їхній владі.
Звичайно, нашому стилю управління не притаманне жорстоке адміністрування, адже ми все-таки громадська самоврядна організація і основне питання для нашого розвитку – як зберегти обласні організації і надати їм суттєву підтримку?
На наш погляд, вирішення цієї проблеми – в площині надання всім суб'єктам безприбуткового статуту, що відповідає закону про «Громадські об'єднання»... Розбудова безприбуткового сектора діяльності, та раціональне використання фінансів надасть Товариству можливість акумуляції ресурсів з метою підтримки базових організацій та осередків. Акумульовані фінансові надходження будуть виділяться на розбудову обласних організацій для забезпечення дійового адміністрування та контролю.
Прибуток ж можуть забезпечити наші установи (управління справами Товариства «Знання» України, УБНТЗ, Планетарій, УСЗ), які вже створені і діють, якщо, звичайно, ми надамо їм такі повноваження. Уже у 2012 році, з метою здійснення статутної діяльності та з урахуванням нинішньої ситуації й вимог часу, ми плануємо перевести на систематичне фінансування всі обласні організації Це і є першочергова, необхідна і обов'язкова складова нашої сьогоднішньої роботи. Проте вона буде ефективна тільки за однієї умови, якщо фінансуватися будуть перш за все проекти, що забезпечують розвиток Товариства, його вічність.