Дякую шановному Ігорю Курусу за прилучення до вшанування пам"яті Івана Франка до 104 роковини відходу генія в засвіти.

Небезпечний вірус, дощ не сприяли масовості, але я радий, що бачив і чув внука Каменяра Роланда Франка, слухав пісню на вірш поета Марії Бурмаки, читання його віршів Наталією Осьмак, зустрівся з Михайлом Цимбалюком і Володимиром Гонським, молодими красунями і красенями, шанувальниками класика української літератури. Радий, що представляв Товариство "Знання", НСПУ і "Просвіту", як знаннівець, поет і просвітянин, квітами вшанував генія, прочитав вірша, присвяченого Івану Франку.

 Вірш, прочитаний на вшануванні пам'яті Івана Франка в Києві 28.05.20.

Василь Василашко. ТОРКАЙМОСЬ ЗОЛОТА ФРАНКА

Зламали шлях Франку у сейм,
До кафедри не допускають,
До критики, де ллють єлей...
Чи не тому, що правду знає,
Що, як назве гріхи владик,
То й стіни червоніти мають,
Наснажить воля молодих?..

Франко свій край застерігає
Від «звільнення» царем, що так
Від мови рідної «звільняє»,
Як не «звільняв» і австріяк,
Московську мову ж накидає,
В газетах, школах і військах,
Хоч мов «не братніх» не займає,
В Сибір не їм торує шлях,
Галичину надвоє крає…

Як геній викрив, хто, де крав,
Як перехрестя зла помітив,
То ним свій заздрісник лякав
Поляків, німців і семітів…
Гули: до Маркса «не доріс» -
У диктатурі рай не вгледів…
Та сталось – Маркса переріс:
Уздрів, що «рай» - з віків Середніх…

Любімо, як Франко, своє, –
Красу від Сяну аж до Дону,
Хай сил свобода додає,
Щоб не здолати нас нікому.
Торкаймось ста томів Франка,
Які вже є чи йдуть до серця.
Хай золотиться в кожного рука,
Що золота Франка торкнеться!

с. Нагуєвичі, 27.08.2017 року

Василь Василашко,

учений секретар Товариства "Знання" України.