Деталі
Перегляди: 5204

5 липня 1882 року народився видатний український енциклопедист, бібліограф Зенон Францискович Кузеля.

У 1904 році, ще студентом, разом з Іваном Франком та іншими вченими Кузеля бере участь у науково-етнографічній експедиції на Бойківщину, де, як і Хведір Вовк, вони працювали, збираючи антропологічні матеріали, знімки типів одягу та предмети матеріаль­ної культури і типів цієї етнічної групи.

Університет Зенон Кузеля закінчив зі ступенем доктора філо­софії і почав працювати в університетській бібліотеці як референт слов'янського відділу та редактор слов'янської частини її друкова­ного каталога, очолював він також відділ бібліографії австрійського бібліографічного журналу.

З 1920 року Зенон Кузеля у Берліні. Тут із 1921 року вчений очолив видавництво "Українське слово", займається видавничою справою, працює професором Українського Вільного Університету у Празі, бере участь у німецькій науковій енциклопедії "Мінерва". Подиву гідна громадська діяльність Зенона Кузелі як голови "Української громади" й цілої низки комітетів та товариств.

1927 року Зенон Кузеля прилучається до дослідницької діяль­ності Українського наукового інституту, який об'єднав цвіт україн­ської професури в еміграції. Паралельно Кузеля працює лектором української мови й українознавства факультету закордонних наук Берлінського університету, протягом шести років керує Спілкою закордонних журналістів у Берліні.

Упродовж життя велику роботу проводив Зенон Кузеля з вшанування доробку та видання праць науковців української діа­спори. Він є автором статей "Борис Грінченко як етнограф", "При­чини до етнографічної діяльності Опанаса Васильовича Марковича", упорядкував і опублікував етнографічні матеріали, які зібрав Марко Грушевський, підготував бібліографію до книги Володими­ра Гнатюка "Похоронні звичаї і обряди", упорядкував ювілейний збірник творів Богдана Лепкого.

Шендеровський Василь Андрійович,

доктор фізико-математичних наук,

професор, віце-президент

Українського фізичного товариства

та дійсний член Наукового товариства Шевченка;

Кушерець Василь Іванович,

доктор філософських наук,

професор, заслужений діяч науки

і техніки України,

голова правління Товариства «Знання» України

Деталі
Перегляди: 4316

pankev4 липня 1863 року народився український художник, графік, ілюстратор, публіцист Панькевич Юліан Іванович.
Юліан Іванович серйозно займався релігійним малярством, уносячи в нього народний колорит, фантастичну різноманітність орнаментики, народний колорит, побутові деталі.
У численних теоретичних статтях Ю. Панькевич орієнтував читачів, а особливо майбутніх художників, на національне на­родне мистецтво.
Багато сил художник віддавав праці над ілюстраціями до «Слова о полку Ігоревім», до повістей Г. Хоткевича «Камінна душа», творів С. Руданського.

Деталі
Перегляди: 5074

Ivan kryp25 червня 1886 року народився історик, академік АН УРСР, автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, ряду підручників з історії України Іван Крип'якевич.
Після закінчення університету, докторату – він учитель приватної гімназії з українською мовою викладання Українського товариства педагогічного в Рогатині (1909-1910 рр.), потім академічної гімназії у Львові (1912-1914 рр.).
Поганий зір захистив його від участі у Першій світовій війні. У жовтні 1918 року подорожує до Києва, щоб там отримати затвердження на в.о. професора недавно організованого Кам'янець-Подільського державного університету. Посаду через хворобу (тиф) Крип'якевич не зайняв.

Деталі
Перегляди: 4819

1365190869 jurjj kondratjuk 221 червня 1897 року народився видатний українець, завдяки якому американці здійснили висадку на місяць Юрій Кондратюк.
Справжнє імя та прізвище Юрія Кондратюка - Шаргей Олександр Гнатович, причиною зміни імені було прагнення уникнути репресій, пов'язаних з його вимушеною службою в білій армії.
Життя Юрія Кондратюка було сповнене трагізмом: незаслужена в'язниця, втечі, репресії, три війни, остання з яких зупинила це життя. Та найголовніше, що українець зі своїми ідеями значно випередив технічний прогрес того часу. Сьогодні його теоретичні праці стали фундаментом світової практичної космонавтики. Ще більш вражає той файкт, що вчений був самоуком та не мав інженерної освіти.