Деталі
Перегляди: 4944

200px-Огоновський О3 серпня 1833 року народився учений-філолог, письменник, громадський діяч Огоновський Омелян Михайлович.
Навчався у Львівській духовній семінарії. З 1863 р. був викладачем релігії, української мови та літератури в Академічній гімназії у Львові. 1865 р. закінчив Львівський університет, з 1867 р. очолював у ньому кафедру «руської» (української) мови і літератури.
1881 р. обраний членом-кореспондентом Польської Академії наук, 1888 р. — професором Львівського універитету. Був одним із засновників товариства «Просвіта» (протягом 1877—1894 рр. очолював його), народовецької організації «Народна Рада» (1885 р.) і Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Деталі
Перегляди: 4005

200px-Подолинський Сергій Андрійович31 липня 1850 року народився визначний український соціолог Сергій Подолинський.

Сергія Подолинського вважають одним із перших українських політологів. Подолинський розглядає економічну історію України як частину загальної історії людства. Найголовнішим відкриттям, яким Подолинський набагато випередив свій час, став його економічно-екологічний погляд на роль людини праці у збереженні та нагромадженні енергії, основним джерелом якої є потік сонячних променів. Його глибокі знання і вміння органічно поєднувати економічні, медичні, суспільно-політичні, історичні та інші наукові надбання свого часу спричинили здійснення низки наукових відкриттів.

Деталі
Перегляди: 3941

Косач Михайло30 липня 1869 року народився український вчений-метереолог, письменник Михайло Косач.

Михайло Косач захоплюється літературою (друкує в галицьких часописах новели під псевдонімом Михайло Обачний), а також фотографуванням і етнографією. Захищає дисертацію з фізики і викладає її та математику у тартуській жіночій гімназії. Мав низку технічних винаходів, брав участь у роботі української громади в Тарту.
З 1901 приват-доцент кафедри фізики і метеорології Харківського університету. Тут розквітнув його талант як організатора.

Деталі
Перегляди: 6584

250px-Veresai0222 липня 1803 року народився сліпий Гомер з Прилуччини — кобзар Остап Вересай.

Музика мала для нього особливий сенс, бо на четвертому році життя хлопчик втратив зір. Обдарований доброю музичною пам'яттю, він без зайвих зусиль повторював "що почув разів зо два", вчився грати на кобзі.
Досягнувши п'ятнадцятирічного віку, Остап, маючи великий хист і бажання навчатися музиці, розпочав науку.

У репертуарі кобзаря були думи: "Як три брати з Азова втікали", "Невольники на каторзі", "Буря на Чорному морі", "Бідна вдова і три сини", "Отчим", "Хведір безродний, бездольний", "Сокіл і соколя", "Сестра і брат", "Івась Коновченко, Вдовиченко"; сатиричні та гумористичні пісні: "Щиголь", "Дворянка", "Кисіль", "Хома і Ярема", "Бугай" та інші.