Оскільки відчуження праці від засобів виробництва і від своєї самості не дозволяє мотиваціям відтворюватися і рости, потрібно привласнити засоби виробництва і свою замість. Концентрація мотивацій ("пролетарі всіх країн, єднайтеся") створює робітничий клас як мотиваційну базу. Зміна мотиватора - на місце індивідуального управління економікою з боку капіталіста приходить колективне управління через державу робітників, яка породжує номенклатуру бюрократичного класу.
Суть реалізації підходів Тейлора і Форда в капіталізмі (перша половина XX століття)
Знеособлювання і дроблення мотивацій усередині наукової організації праці дозволяє їх відтворювати і нарощувати набагато простіше, крім того, за рахунок підвищення зарплат відбувається перетворення робітників у споживачів з високим матеріальним забезпеченням.
Поява масового конвеєрного робітника з підвищеним рівнем споживання. Відбувається зміна мотиватора - нею стає менеджер.
Суть революції менеджерів і виникнення технократії в обох соціальних системах (перша половина ХХ століття)
Для відтворення і росту мотивацій, управління виділяється в окрему професійну позицію. Мотиваційною базою стає середньодоходний середній клас (в соціалістичних країнах це відбувається в другій половині ХХ століття).
Ця революція призводить до появи знеособлених мотиваторів - з'являються оргструктури (глибоко ешелоновані структури управління) та техноструктури (технологічні системи).
Суть розвитку фондових ринків і банківського кредитування (друга половина ХХ століття)
Відтворення і зростання мотивацій економічної людини (споживача, підприємця, найманого робітника) забезпечується штучними фінансовими інструментами (акції, кредити і так далі) - фінансовий мотиваційний компресор.
Штучне посилення мотиваційної бази відбувається через масову пропозицію середньому класу кредитів для власного споживання - створюється масовий позичальник.
Новий мотиватор - акціонер - демонструє участь в управлінні акціонованими підприємствами.
Суть суспільства споживання (друга половина ХХ століття)
Для відтворення і зростання споживчих мотивацій, вони постійно примусово розганяються за допомогою засобів реклами і маркетингу - ціннісний мотиваційний компресор; з'являється також споживання знаків (брендів) і споживання віртуальності.
Розширення мотиваційної бази відбувається завдяки домінуванню споживання, яке створює масового споживача.
Новий мотиватор - високодоходний споживач - отримує споживчу компетенцію через спеціальні програми споживчої освіти з боку різних корпоративних інститутів, через ЗМІ, рекламу та маркетинг.
Суть революції консультантів (кінець ХХ століття)
Відтворення і зростання мотивацій розосереджується і спеціалізується, оскільки тепер є: власники, робітники, менеджери і консультанти, з'являється також віртуальна економіка з паразитарними мотиваціями - віртуальний мотиваційний компресор.
Мотиваційна база формується за рахунок робітників, які є елементами техноструктур і віртуального (інформаційного) світу.
Новий мотиватор виникає в ситуації ускладнення соціального світу - багаторівневі оргструктури (концентрація мотивування) і віртуальні техноструктури (концентрація компетенцій) породжують консультанта як позицію з високим рівнем споживання, вільним способом життя, тобто вільним переміщенням по ринку (демонстративна незалежність), і з високою компетенцією (демонстративна концептуальна влада консультантів над менеджерами).
Економічні перспективи
З точки зору цивілізаційної антропології поглянемо на причини світової кризи.
Перша причина - перенапруження домінуючої споживчої мотивації через зловживання мотиваційними компресорами. Настала межа: люди вже фізично не могли нарощувати споживання далі. Виникнення інших мотивацій штучно блокувалось.
Друга причина - руйнування мотиваційної бази, тобто середнього класу, який розділився на соціально корисних (робітників техноструктур) та паразитарних (учасників віртуального виробництва).
Доля соціально корисних робітників почала стрімко зменшуватися, а доля паразитарних робітників почала стрімко зростати.
Третя причина - поява демотиваторів різного рівня: корумпованих правлячих класів всередині традиційних держав, олігархів, які орендують держави задля власних цілей, наддержавних утворень, які примусово поширюють лише домінуючу мотивацію без будь-яких спроб її диверсифікувати.
Четверта причина - виникає конфлікт між мотиваторами: високодохідним споживачем та консультантом. При цьому консультант як компетентний мотиватор втрачає впливовість, коли пропонує ідеї, які суперечать споживчим цінностям.
Нова мотиваторна позиція консультантів знаходиться на досить високому рівні соціалізації і не може бути затребувана паразитарними виробниками та корумпованим правлячим класом під час кризи.
Як тільки після початку кризи відбувається зниження прибутків, від послуг консультантів відмовляються. Суспільство теж їх ігнорує, бо виникає психологічна втома людей від складності світу.
Оскільки в складних соціальних структурах ні бізнесмени, ні політики не є компетентними, то кризові тенденції без знань консультантів набирають силу і стають циклічними.
Однак нові ідеї в сфері диверсифікації системи домінованих споживацтвом мотивацій потрібні саме в ситуації опору таким ідеям.
Наприклад, ідея про економіку самодіяльності. Поступове зниження кількості робочого часу при збереженні тієї ж зарплати, поява тривалішого вільного часу та наявність соціальної реклами про те, як використовувати цей вільний час, може змінити структуру мотивацій суспільства, різко зменшивши вплив домінуючих у ній споживацьких спрямувань.
Субсидування правлячого класу та багатих не призводить ні до зростання мотиваційної бази, ні до перетворення їх на мотиваторів - ця ідея Рейгана за 30 років довела свою контрпродуктивність.
Олігархізація, тобто виродження аристократії в олігархію, відбувається в усьому світі. Олігархи стали демотиваторами. В демократичних країнах олігархи є захищеними, а відтак мотиваційна база - середній клас - деградує.
Як зменшити прірву між надбагатими і середнім класом? Вочевидь потрібні відмова від субсидій багатим і законодавче обмеження їх багатства.
Країна, яка зрозуміє, в чому новий підхід до збереження та відтворення мотивацій, першою подолає циклічну світову кризу.
Під час кризи серйозно змінюється система мотивацій - будучи домінованою, вона диверсифікується. Якщо раніше єдиною мотивацією, що забезпечувала розвиток, була споживча, то надалі тільки ті країни розвиватимуться, які будуть стимулювати і інші мотивації.
Отже урізноманітнення мотивацій та відмова від ієрархічного способу організації системи мотивацій - основні умови виходу з циклічної кризи.
Нас чекає економічна фрагментація - різні цілі економіки все важче поєднувати в кожній окремій державі. Світ прямує до декількох економічних систем з різними системами мотивацій та різною топологією, що пошматує традиційні держави.

Сергій Дацюк,

корпорація стратегічного консалтингу

"Гардарика"

Українська Правда