Сьогодні Україна має суттєве зниження рівня науково-технічного прогресу за всіма всесвітньо узагальненими показниками. За кількістю патентів у розрахунку на чисельність науковців Україна у 1998 році приблизно у 20-40 разів відставала від середніх показників США, Японії, Німеччини, Великобританії, Франції. За обсягом продажу ліцензій Україна відстає від розвинених країн у 15 разів, а за експортом наукомісткої продукції – у 10-15. Виробництво, впроваджене за результатами вітчизняних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, має восьмикратне відставання від кращих світових зразків. Серед щорічно зареєстрованих винаходів тільки 1 % у 25 разів менше, ніж у розвинених країнах – припадає на принципово нові технічні рішення і технології.
Допущенні відставання піддаються подоланню в разі корінного переосмислення і врахування розвитку знання на сучасному етапі.
Розвиток без знання неможливий, адже все, що здійснюються залежить від знання. Для того, щоб вижити ми повинні перетворювати наявні ресурси в речі, причому завдання полягає в отриманні максимальної віддачі з даного обсягу ресурсів в перерахуванні на вкладену працю і капітал. А для цього потрібні нові, наукові знання, причому в значно більшому співвідношенні в перерахуванні на одиницю ресурсів.
А для того, щоб лише подолати відставання у виробництві та застосуванні знань в нашому суспільстві потрібні принципово нові підходи та рішення.
Наріжним каменем концепції розвитку суспільства повинна стати доктрина, згідно з якою інформація та знання стають визначальним чинником рівня життя – більш значущим, ніж земельні ресурси, механізми та праця.
Сьогодні економіка країни може розвиватися лише на базі знань. Різні нововведення створять не лише нові технології, але й нададуть можливість країні підвищити добробут, створити мільйони робочих місць за такими спеціальностями, яких ще вчора не було, – наприклад, інженерів, менеджерів і координаторів в галузі інформаційних ресурсів і знань.
В Україні вкрай необхідно створити умови для відновлення потужних стимулів до розвитку знань. Існують патенти, авторські права та інші види прав на інтелектуальну власність. Все це покликане дати людям з інноваційним, новаторським мисленням можливість виправдати витрати щодо створення нових знань та отримувати справедливу винагороду. З іншого боку, забезпечення умов для створення знань повинно гармонійно ув'язуватися та синхронізуватися з необхідністю їх поширення, особливо в ті сфери, в яких суспільна користь від них більша від приватної.
Поширення наукових знань – постійний і зростаючий чинник інтелектуального збагачення суспільства. Знання перетворюється в "річ для неї", коли стає інструментом дій. Важливу роль у суспільстві щодо поширення знань відіграє всеукраїнське громадське об'єднання - Товариство "Знання" України.
Мета товариства - всеукраїнської громадської просвітницької організації: сприяння духовному, політичному, соціально-економічному розвитку України, зміцненню держави, патріотичному вихованню населення; підвищення національної самосвідомості українського народу, розвиток згуртованості і ділової активності громадян України; утвердження в суспільстві ідеалів добра, свободи, справедливості, збагачення вітчизняної культури досягненнями світової цивілізації; розвиток інтелекту нації, органічне поєднання досвіду у поширенні наукових знань з досягненням новітніх технологій.
Слід відмітити, що протягом останніх років різко змінилися форми діяльності знанівських організацій. Вони відмовилися від проведення загальних, нерідко набридлих заходів, а спрямовують свої зусилля на подолання функціональної неграмотності громадян, тобто, їх нездатності ефективно виконувати свої професійні чи соціальні функції.
Ця видозміна знайшла своє відображення і в організаційній структурі Товариства. Так, у складі його правління створено 17 госпрозрахункових науково-просвітницьких центрів з різних напрямків знань. Можна відзначити спільну діяльність центру "Кадри" з міністерствами, відомствами, місцевими державними адміністраціями, відповідними навчальними закладами щодо підвищення професійного рівня, перекваліфікації та перепрофілізації спеціалістів у зв'язку з переходом до ринкової економіки, їх адаптації до нових умов. Тисячі слухачів курсів і шкіл набули таких незвичних раніше професій, як інвестиційний управлінець, аудитор, брокер, іміджмейкер, ріелтер, декларант, рекламний агент та ін.
Широкий діапазон діяльності центру "Українознавство", яка спрямована на підвищення національної самосвідомості різних верств населення. Його вченими розроблено і ліцензовано програму з українознавства, за якою при спонсорській підтримці Координаційного комітету допомоги Україні (США) на чолі з професором Володимиром Воловодюком вже протягом чотирьох років навчаються вчителі історії шкіл і вихователі Збройних Сил України.
Упродовж останніх років активізували свою діяльність й обласні організації Товариства. Так, у містах і районах Дніпропетровської області у тісному контакті з місцевими органами влади плідно працюють курси і школи, які забезпечують роз'яснення нових законів у ринкових умовах, вивчення основ організації бізнесу. Заслуговує уваги досвід Вінницької, Закарпатської, Чернівецької обласних організацій щодо забезпечення правової освіти населення.
Позитивним є те, що освітою дорослих стали займатися й на міському та районному рівні. Так, в місті Сколе Львівської області створено багатопрофільний навчально-виробничий комплекс "Імпульс", в якому слухачі підвищують рівень знань з 25 сучасних професій та спеціальностей.